15 локацій у Харкові ввійдуть до карти другої національної Бієнале молодого мистецтва, котру місто прийматиме з 17 вересня по 31 жовтня цього року.
Нагадаємо, Бієнале молодого мистецтва, заснована Міністерством культури України та реалізовується за підтримки Українського культурного фонду, є однією з найбільших мистецьких подій в Україні (перша у топ-10 культурних подій 2019 року за версією Міністерства культури). Вона покликана продемонструвати стан сучасного українського мистецтва, підняти актуальні для суспільства проблеми й теми.
Участь в основній програмі беруть 45 художніх проектів з усієї України, відібрані за опен-колом кураторською групою: Дарина Скринник-Миська, Анастасія Євсєєва (Львів), Борис Філоненко (Харків).
Основними виставковими майданчиками стануть конструктивістська будівля готелю “Харків” (2 і 3 поверхи старого корпусу, які не використовувались близько 10 років) та центр сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр”.
Сьогодні команда стоїть перед викликом – встигнути привести до ладу закинуте приміщення готелю, не маючи на те цільового фінансування. Організатори говорять, що завдяки концептуальним рішенням архітекторів суттєво мінімізують видатки, та все ж зазначають, що первинна ревіталізація простору є дуже важкою. Ключова задача – зробити його безпечним.
Проекти з основної програми також будуть представлені в Ботсаду Харківського національного університету ім. Каразіна та в його ж Обсерваторії, у Харківському художньому музеї, ЛітМузеї, можливо – в Держпромі, а ще – у вуличному просторі міста.
Ще декілька інституцій прийматимуть проекти з паралельної, дитячої та освітньої програм Бієнале.
Місце проведення Бієнале у Харкові від самого початку було її найбільшою інтригою та проблемою. За словами голови оргкомітету Бієнале, Тетяни Тумасян, команда витратила понад вісім місяців на те, щоб знайти потрібну локацію для основного проекту: площею не менше 2500 м кв, у зручному місці та з можливістю пристосувати під доступний виставковий простір. Площа ані інституції-організатора (Муніципальна галерея, 80 м кв виставкової площі), ані єдиного в місті центру сучасного мистецтва, “ЄрміловЦентру” (близько 800 кв м) не можуть вмістити всі відібрані кураторами художні проекти.
“Здавалося, що подія такого масштабу як національна Бієнале має стати хорошим приводом для створення у Харкові майданчика, якого містові так не вистачає, – виставкового простору, культурного центру, – але ця ідея поки що не знайшла відгуку органів місцевого самоврядування, – говорить PR-директорка Бієнале молодого мистецтва Іванна Скиба-Якубова. – Зате до нас долучилися музеї та університет: Харків готовий до колаборацій, які дають стимул для розвитку. Якщо ж керівництво готелю “Харків” вирішить по закінченню Бієнале розвивати це місце саме як культурний хаб, ми будемо раді допомогти в розробці концепції місця”.
Архітектуру експозиції на основних майданчиках створюватимуть архітектори київського бюро FORMA, підготовчі роботи в готелі “Харків” та роботу над побудовою виставкового простору проводить ГО “Посольство художників”.
Локації Бієнале логічно об’єднані у два кластери:
Один – у конструктивістському комплексі навколо площі Свободи: це готель “Харків”, Держпром, два корпуси ХНУ ім. Каразіна (тут плануються події освітньої програми), ЦСМ “ЄрміловЦентр”, університетська обсерваторія (НДІ астрономії ХНУ ім. Каразіна), галерея Come In (проект із паралельної програми) та, трохи осторонь – університетський Ботсад. Держпром, де відбуватимуться події з освітньої програми, також є місцем розташування харківської філії UA: Суспільне, яке є національним партнером проекту.
Другий – у районі, котрий, на думку організаторів, міг би стати харківським “музейним кварталом”: у пішій доступності одне від одного там знаходяться Муніципальна галерея (проект із паралельної програми), Харківський художній музей (проекти з паралельної та основної програм), Історичний Музей (паралельна програма), ЛітМузей (основна, паралельна й освітня програми), та проекти з дитячої програми у HudpromLoft, студії Aza Nizi Maza, D16 art lab та підвалі оперного театру.
Пояснюючи логіку двох кластерів, виконавча директорка Бієнале Вікторія Бронза відзначає: “Площа Свободи давно потребує переосмислення. Видатний конструктивістський комплекс, зараз вона перетворена на парковку, а могла б бути точкою тяжіння, культурним центром міста. Що стосується “музейного кварталу” – сподіваємося, Бієнале допоможе йому стати видимим, більш провленим, дасть стимул для розвитку тим інституціям, котрі її прийматимуть”.
Цьогоріч тема проекту – “Здається, я заходжу в наш сад”, і, за словами організаторів, сама карта Бієнале є метафорою ботанічного саду. Більша частина просторів, задіяних у Бієнале, ще ніколи (або практично ніколи) не використовувалась для експонування проектів сучасного мистецтва. Організатори відзначають: у такий спосіб намагаються як проговорити проблему нестачі у Харкові майданчиків для мистецьких проектів, так і допомогти культурним та освітнім інституціям знайти нові ідеї для розвитку.
На Бієнале 2019 кураторська група відібрала 45 проектів. Використовувана площа в готелі “Харків” – близько 2100 м кв.
Головним організатором другої Бієнале молодого мистецтва 2019 є Харківська Муніципальна галерея. Бієнале реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. Також підтримується Харківською міською радою. Головні організаційні партнери – Центр сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр” та PR-аѓенція “Bagels & Letters”. Партнер національної співпраці – UA:Суспільне, стратегічний партнер – ХНУ ім. Каразіна.
Куратори дитячої програми – студія Aza Nizi Maza. Партнери: Український інститут, Harald Binder Cultural Enterprises,Grynyov Art Foundation, Aromateque, Харківська обласна державна адміністрація, Харківська школа архітектури, галерея Come In, Харківський Художній Музей, Харківський літературний музей, Харківський історичний музей, Харківська державна академія дизайну і мистецтв (Hudprom Loft), ХНАТОБ.