Вірші Дмитра Лазуткіна — це фіксація внутрішнього стану, вони захоплюють і вражають з першого рядка. «Це головна моя книга, найбільш повна і важлива на сьогоднішній день, — розповів Дмитро. — До того ж, «Артерія» є живою — її можна читати і слухати водночас. Іноді здаватиметься, що слова пульсують, розриваючи тонку матерію світу,
а згодом — поєднуються у енергетичних потоках: ніжність змішується з ненавистю, кров з глиною, а війна, що насувається ззовні, — з коханням, що росте зсередини, зрозуміле й легке перемелюється у хаотичну матерію, але згодом знаходить нову форму існування. В останньому розділі логічні конструкції розсипаються і утворюють колаж, схожий на малюнки божевільного, втім наскрізною залишається любов — з її ледве помітними, але невідворотними вібраціями».
«Приємно, що книга є інтерактивною, — каже автор. — Читач завжди матиме нагоду піти трохи далі у розумінні й відчутті тексту, бо за допомогою смартфону і qr-коду можна почути авторське виконання віршів. А полюбити книгу очима спонукають прекрасні ілюстрацій Євгена Величева».
Дмитро Лазуткін — поет, журналіст, телеведучий. Закінчив Національний технічний університет України. Працював інженером-металургом, тренером з карате, журналістом, ведучим програми «У світі єдиноборств», «ПроРегбі», «Чоловічий клуб» на Першому Національному телеканалі, коментував Олімпійські ігри в Пекіні, Ванкувері, Лондоні. Народився й мешкає у Києві. Автор низки поетичних збірок, серед який «Дахи» (2003), «Солодощі для плазунів» (2005), «Набиті травою священні корови» (2006), «Бензин» (2008), «Добрі пісні про поганих дівчат» (2012), «Колядки і вальси» (2014), «Червона книга» (2015), «Паприка грез» (2006), «Артерія» (2018).