На весь світ хай озветься, заграє бандура!
Як відомо, символом української культури є бандура, яка не має аналогів у світі. Українська бандура та українська пісня – це два невід’ємні скарби нашого народу, які неможливо відібрати, знищити, продати; які завжди будуть дивувати і зачаровувати світ.
Мистецтво бандурного виконавства – важлива частина української музичної культури. Воно перебуває у постійному розвитку та оновленні, тому не втрачає привабливості для сучасного юного покоління митців. Підтвердженням цього є Всеукраїнський конкурс виконавців на бандурі імені Гната Хоткевича, який вже вдев'яте проходить у Харкові – на його малій батьківщині.
Конкурс внесений в реєстр дитячих та юнацьких міжнародних, всеукраїнських мистецьких конкурсів, фестивалів Міністерства культури України. Ним опікуються Національна всеукраїнська музична спілка, Національна спілка кобзарів України, Харківський національний університет мистецтв ім. І.П.Котляревського. В цьому році його проведення відбулося за підтримки Управління культури і туризму ХОДА, Департаменту культури Харківської міської ради, Обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів Харківської області.
«Традиційно відкриття, знайомство зі складом журі та жеребкування серед конкурсантів проходять в приміщенні Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського, – розповіла Л.С. Мандзюк, доцент кафедри народних інструментів України ХНУМ ім. І.П.Котляревського, автор ідеї конкурсу, один з фундаторів його започаткування та голова журі. – Щорічно для проведення конкурсу ми намагаємось задіяти різні локації – сцени та зали мистецьких навчальних закладів Харківщини. В цьому році плідне творче співробітництво поєднало наш університет з Харківським вищим коледжем мистецтв, де відбулися конкурсні випробування бандуристів-інструменталістів та бандуристів-вокалістів в трьох вікових категоріях (від 6 до 16 років), урочисте закриття конкурсу з організацією церемонії нагородження та гала-концерту».
Близько 50 конкурсантів прибули до Харкова з Брод, Миргороду, Дніпра, Одеси, Запоріжжя, Кривого Рогу, Вінниці, Київа, Білої Церкви (Київська область), Шостки (Сумська область), Пустомит (Львівська область), Люботина (Харківська область), Ірпіня та Великої Багачки (Полтавська область), щоб своїм мистецтвом гри на бандурі вшанувати пам'ять Гната Хоткевича.
До складу журі ІХ Всеукраїнського конкурсу виконавців на бандурі увійшли представники Харкова, Києва та Одеси: голова журі – Л.С.Мандзюк (кандидат мистецтвознавства, член Національної всеукраїнської музичної спілки, член Національної спілки кобзарів України, доцент кафедри народних інструментів України ХНУМ ім. І.П.Котляревського); члени журі – Л.В.Федорова (заслужена артистка України, професор, завідувач кафедри «Бандури» Національної музичної академії України імені Петра Ілліча Чайковського, член Національної всеукраїнської музичної спілки, голова Асоціації бандуристів і кобзарів), Н.В.Морозевич (кандидат мистецтво-знавства, заслужений діяч мистецтв України, професор Одеської національної музичної академії ім. А.В.Нежданової, член Національної спілки кобзарів України), Л.В.Панова (голова циклової комісії «Народні інструменти» Харківського музичного училища ім. Б.М.Лятошинського), С.М.Ніколенко (голова циклової комісії «Народні інструменти» Харківського вищого коледжу мистецтв).
Вперше склад журі – це команда випускників різних років Сєверодонецького музичного училища ім. Прокоф’єва (нині – коледжу культури і мистецтв), учні викладача класу бандури заслуженого працівника культури України Л.О. Дегтярьової, яка виховала цілу плеяду відомих в Україні та поза її межами бандуристів і по теперішній час працює в навчальному закладі.
Впродовж двох днів журі уважно спостерігало за конкурсними випробуваннями та визначитися з оцінюванням було дуже важко, бо в цьому році конкурс зібрав талановитих дітей та юнацтво, і панувала жорстка конкуренція.
Результати та церемонію нагородження з нетерпінням очікували конкурсанти і батьки, викладачі і концертмейстери. Журі після палкої дискусії визначилось в своєму оцінюванні і оприлюднило місця конкурсу за двома номінаціями «Бандурист-інструменталіст» і «Бандурист-вокаліст». Диплом учасника отримали чотири конкурсанта, диплом дипломанта – 23 конкурсанта, лауреата ІІІ ступеня – 6, лауреата ІІ ступеня – 6, лауреата І ступеня – 6.
Викладачі отримали подяки за підготовку юних бандуристів, конкурсанти – дипломи, а також подарунки від Героя України, народного депутата України, одного з фундаторів започаткування конкурсу, мецената В.М. Остапчука. Він привітав учасників і переможців, розповів історію становлення конкурсу, окреслив його перспективи і запевнив щодо своєї підтримки конкурсу надалі.
Володарем Гран-Прі – головної нагороди ІХ Всеукраїнського конкурсу виконавців на бандурі, прізвище якого увійде в літопис конкурсу, що носить ім’я видатної постаті національної культури Гната Хоткевича, журі одностайно визначило Іщук Катерину (12 років), ученицю Харківської дитячої музичної школи №9 ім. В.І. Сокальського, викладач – О.О. Барсукова. Нагороду Катерина отримала від Р.М. Чорногуз, директора-розпорядника Національної заслуженої капели бандуристів ім. Г.Майбороди, заслуженого працівника культури України.
Учасників Всеукраїнського конкурсу привітали творчі колективи Слобожанщини: зведена дитяча капела бандуристів міста Харкова і Харківської області (керівники – М.А.Ляшенко, А.І.Коновалова, В.Я.Івахненко, диригент – З.В.Миронко-Очерет); Ансамбль «Посіпаки» Харківської державної академії культури (керівник – Н.Мельник); тріо «Купава», у складі народних артисток України Юлії Меліхової, Тетяни Слюсаренко, Олени Гізімчук та лауреат міжнародних конкурсів Амалія Мартемьянова (гітара); капела бандуристів «Сонце» Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (художній керівник та диригент Н. Мельник).
Протягом проведення конкурсу в фойє ХВКМ функціонувала пересувна книжкова виставка-продажу від магазину музичної і нотної літератури «Клавір», який стаціонарно розташований при оперній студії Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського (м. Київ), яка викликала неабиякий інтерес відвідувачів заходу.
Впродовж конкурсу, церемонії нагородження переможців, концерту багато слів було сказано про бандуру як символу нації та нескореності українського духу. Її звучання порівнювалося з відлунням душі українців. Струни бандури бриніли болісно і трагічно, розповідаючи про історичні події. У жіночих руках бандура – ставала символом ніжності й замріяності, втіленням грації та темпераменту, витонченості та нестримної енергетики. Тож бандурне мистецтво викликає значний інтерес як феномен в сучасному українському культурному просторі.
«Письменник, композитор, режисер, драматург, перекладач, митець, історик, видавець, літературний критик, театрознавець, диригент, етнограф, педагог, інженер-винахідник, громадський діяч – увесь цей перелік професійних уподобань належить однієї особистості, нашому землякові, діяльність якого увійшла до скарбниці української національної культури – Гнату Мартиновичу Хоткевичу. Сьогодні наша увага прикута до Хоткевича – бандуриста, – відзначила у своїй промові на урочистому закритті конкурсу Л.Г. Морозко, директор Харківського вищого коледжу мистецтв, – бо бандура – душа нашого народу; мова, яка єднає усіх українців, де б вони не жили».
«Гнат Хоткевич залишив багату мистецтвознавчу спадщину: уклав понад 600 музичних творів – романсів, хорів, струнних квартетів, творів великого формату для бандури та оркестру бандур, розробив педагогічну літературу для бандури, удосконалив конструкцію бандури, заклав ґрунт для пізнішого створення професійних курсів гри на цьому інструменті, які склали сучасну академічну Слобожанську школу гри на бандурі», – додала до вище зазначеного у своєму вітальному зверненні до учасників конкурсу Т.М. Самоварова, директор Обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів.
ІХ Всеукраїнський конкурс виконавців на бандурі імені Гната Хоткевича стає вже історією і перегортає свою фінальну сторінку, яку хочеться завершити життєстверджуючим уривком із вірша Івана Коваленка «Бандура (Дума)»
Чи жила б Україна без кобзи-бандури?
Чи світила б колись нам свободи зоря?
Чи знесли б ми без неї неволю й тортури?
Чи без неї діждалися б ми Кобзаря?
Нашу думу і славу нікому не стерти,
Наша пісня зове на звитяжні діла.
Я сто тисяч разів за це згоден померти,
Щоб жила Україна й бандура жила!