Шляхом традицій

Українська народна (або по-іншому — традиційна) культура, втілена передусім у піснях, є унікальним національним скарбом. І як гарно знати, що ця традиція продовжує жити і сьогодні завдяки титанічній роботі подвижників, які, знаючи їй ціну, збирають, зберігають і доносять до нас перлини народної культури.

Яскравим прикладом такої науково-дослідницької праці слугує діяльність унікального колективу, який на сьогодні є одним із стовпів автентичної культури в Україні. Йдеться про наших ювілярів — фольклорний гурт «Муравський шлях» Харківського обласного організаційно‑методичного центру культури і мистецтва під керівництвом заслуженої артистки України Галини Лук’янець.

У виконанні «Муравського шляху» вже 30 років звучать давні народні пісні в автентичній манері співу (без жодної обробки чи втручання в першоджерело). Репертуар гурту представлений зразками традиційної народної культури Лівобережної України (Слобожанщини та сусідньої Полтавщини), які були записані у власних фольклорно‑етнографічних експедиціях.

Як розповіла «Харьковским известиям» Галина Лук’янець, керівник гурту, «творчою ціллю гурту є збереження та відтворення локальної пісенної традиції без будь-якої стилізації. Пісні виконуються в автентичній манері звучання, що пов’язана з певним місцем в обряді та з часом виконання. Місцевий діалект, традиційні костюми, танцювальні рухи та атрибути фольклорного обряду пильно зберігаються учасниками гурту у недоторканому вигляді».

* * *

Початком історії «Муравського шляху» став 1983 рік, коли у колі студентів-учасників клубу самодіяльної пісні Харківського університету виникло бажання співати спочатку просто народні, а потім і місцеві слобожанські пісні. Народилася й незвична на той час назва гурту — «Слобожани». Згодом склад змінювався, поповнювався переважно студентською молоддю. У колективі завжди гуртувалися цікаві та яскраві особистості. Творчі пошуки привели до нової назви гурту — «Муравський шлях», а її учасники, захопившись неповторною красою шедеврів автентичного співу, відчули потяг до наслідування традицій ще живих носіїв пісенної спадщини. На жаль, з великою швидкістю це покоління стареньких бабусь та дідусів відходить до іншого світу, забираючи з собою ту частину духовної культури українців, яка зветься «усна традиція».

Наразі колектив є найвідомішим фольклорним осередком Харкова, «живим музеєм» традиційної культури Слобожанщини. «Муравський шлях» — учасник та лауреат численних міжнародних фольклорних фестивалів як в Україні, так і за її межами. Впродовж усього періоду існування гурт веде активну культурно-просвітницьку діяльність, а також має хороших, знаних друзів як в Україні так і в інших країнах.

За словами учасниці гурту Iрини Романюк, «Муравський шлях» — це гурт однодумців‑майстрів, уособлений представниками міської інтелігенції різних сфер науково-творчої діяльності. «У його складі — 2 заслужених артиста України (керівник — Галина Лук’янець і Мирослава Семенова), а також 5 (!) кандидатів наук за різними напрямами. Разом із спеціалістами‑музикознавцями в українську автентичну музичну культуру в «Муравському шляху» закохані фахівці суміжних (і не дуже) галузей: філології (Олександра Тимченко, Андрій Ружинський), педагогіки (Мирослава Семенова), юриспруденції (Наталія Філатова), медицини (Марія Семенова), астрофізики та інженерії (Сергій Степанов, Василь Міщенко)», — розповіла вона.

* * *

Незмінною візиткою «Муравського шляху», знаного як у нас, так і далеко за межами України, — є високий професіоналізм. Він проявляється у дбайливому ставленні до відтворення того звукоідеалу, виконавського еталону, що притаманний нашим учителям — носіям традицій (бабусям і дідусям). Саме вони донесли багатство народно-пісенної культури до своїх спадкоємців. Збереження традицій у нетрадиційний час початку ХХІ сторіччя є тією високою етичною місією, на яку, як мені здається, орієнтується «Муравський шлях».

В рамках ювілейного святкування відбудеться концерт-зустріч творчих колективів України та Росії у малому залі Харківського оперного театру ім. М. Лисенка. З цим поважним ювілеєм «Муравського шляху» збираються поздоровити колективи-побратими з усієї України та з-за кордону, серед яких відомий на теренах Росії фольклорний гурт «Воля» Воронезької державної академії мистецтв, а також «Пєрєсєк» із Бєлгорода.

Справжнім святом очікується приїзд бабусь із славнозвісного «Древа» села Крячківки, що на Полтавщині. Це той рідкісний гурт справжніх носіїв традицій, який на початку ХХІ століття зберігає унікальну культуру співу України, завойовуючи своєю самобутністю та красою весь світ (згадати хоча б усім відому пісню «Ой там, на горі» з легендарного мультфільму «Жив-був пес», озвучену крячківськими бабусями).

Також в концерті прийматимуть участь наші земляки. Це бабусі з гуртів села Лиман Зміївського району «Калинонька» й «Слобода» з Руської Слободи, а також гармоніст-віртуоз Іван Ярмак з Малої Данилівки. Молода генерація продовжувачів традиційного співу представлена молодіжними фольклорними гуртами «Мережка», «Вербиченька», «Стежка», «Таліца», «Фарби», «Лада», «Слобожаночка».

До знаменної дати «Муравський шлях» підготував подарунок своїм шанувальникам — презентацію нового диску під назвою «Що в сінечках голубець гуде…». За словами Галини Лук’янець, пісні, що ввійшли до диску, представляють пісенну традицію Харківщини та Полтавщини. «Особливу вдячність хочеться висловити тим сільським виконавцям, які подарували нашому гурту ці пісні. З багатьма з них наші учасники мали можливість поспілкуватися особисто. Народні виконавиці співали для нас, передаючи духовну енергію минулого. «Вокальний» лідер автентичного гурту, від якого була записана старовинна весільна пісня «Що в сінечках голубець гуде…», що дала назву нашому ювілейному диску, — баба Вася (Василина Пантелеймонівна Онищенко) — неперевершена співачка з роду, про який усі в селі говорили як про талановитих співаків. Вона запитувала під час запису: «Вам із викрутасами співати?..» Навряд чи ми змогли відтворити усі її мелізматичні та інтонаційні викрутаси… Але це останнє покоління хранителів старовинної манери співу добре розуміло їх цінність і зневажало спрощений спів сучасників».

Як і кілька століть тому козацький Муравський шлях, що проходив теренами Слобожанщини і виконував стратегічно важливу функцію, так і сьогодні бажаємо «Муравському шляху» незмінно прямувати високодостойним обраним шляхом Традицій.