Харків – студентська столиця. Не в минулому часі. Так було, є, і буде – без жодних «або» чи «можливо». Освіта – один із китів, на якому зиждеться бачення майбутнього міста. Цей принцип працює не тільки для нашої громади. Освіта – це про надію та визначеність траєкторії життя всієї України. Про це міський голова Iгор Терехов заявив Інфосіті.
Війна нас випробовує, але ми незламні – по-справжньому «залізобетонні» в силі своєї віри в країну та місто, в силі наших спільних цінностей та переконань, зазначив мiський голова:
– Я багато спілкуюся з молоддю і чую від них одноголосне: вони хочуть повертатися в наше місто, хочуть вчитися, жити і далі реалізувати себе тут. Це те, що мені допомагає навіть в дуже складні дні. Я знаю, що ми збережемо місто. Харків, попри обстріли та біль, навіть зараз сповнений життя.
Впевнений, що унікальний незламний дух нашого міста – значною мірою завдячує генераціям науковців, академіків, професіоналів своєї справи, яких формували навчальні заклади Харкова. Фундаментальні знання, вміння знаходити розв’язання навіть найскладніших проблем та непохитність наших людей – це унікальні якості, що в своєму поєднанні роблять нас сильнішими.
Щоб діти могли повноцінно навчатися
Внаслідок ворожих атак було зруйновано 67% від всіх шкіл Харкова, але ми робимо все можливе, щоб якомога більше учнів отримали доступ до офлайн-навчання, могли навчатися в комбінованому режимі, заначив мер:
Харків став першим містом, яке облаштувало підземні школи. Наш досвід уже переймають колеги з інших регіонів, і ми готові ділитися ним далі. За роки повномасштабної війни ми пройшли значний шлях – від невеликих класів в метрошколах, до десятків тисяч школярів, які цього року мають змогу навчатися в змішаному режимі, відвідувати школи офлайн.
Цього навчального року відкрили три нові підземні школи – тепер в місті вже 18 безпечних освітніх локацій: 7 підземних шкіл, 6 станцій метро з обладнаними класами та укриття, облаштовані на базі навчальних закладів. Понад 17,6 тис. харківських школярів отримують знання у комбінованому форматі – у 22 рази більше, ніж два роки тому. Ще три підземні школи плануємо відкрити на початку 2026 року.
Харків показує: в надскладних умовах ми можемо відновлювати, будувати, вдосконалювати та надавати безпечні й комфортні умови для навчання дітей. Це точно не дешево та не легко з точки зору технічних рішень – але це можна і потрібно робити. Шукати партнерів, залучати додаткове фінансування – все, щоб діти могли повноцінно навчатися.
Крім того, ми не стоїмо осторонь проблем інших прифронтових громад: близько 17 тисяч учнів Харкова мають статус внутрішньо переміщених осіб. Харків прийняв близько трьох тисяч дітей з територій, де ведуться бойові дії. Понад тисячу з них будуть навчатися офлайн.
У Харкові новий навчальний рік стартував для понад 104 тисяч школярів. Більшість з них знаходиться в Харкові (56% зареєстрованих учнів), частина – в Харківській області та інших регіонах України, але ще третина дітей (33%) – вчаться з-за кордону.
Доступ до дошкільної освіти
Для прифронтових громад питання доступу до дошкільної освіти – одне з критичних. Ми розробили проєкт безпечного дитячого садка, але для його реалізації потрібен значний час і ресурси. Такий дитячий садок буде коштувати дорожче, ніж школи, які ми будуємо з урахуванням всіх вимог безпеки. Та це буде унікальний для України проєкт, і ми його обов’язково реалізуємо.
Поки ж ми забезпечили змогу готуватися до школи в метросадочках. Для дітей 5–6 років у вихідні дні організовані заняття в безпечних локаціях, де з малечею працюють вихователі.
Кваліфіковані кадри – основа для повоєнної відбудови
Особливу увагу також потрібно приділяти професійно-технічної освіти, оскільки кваліфіковані кадри вкрай необхідні для повоєнної відбудови. Зараз в країні не вистачає валіфікованих фахівців. Часом зустрічаю в публічному просторі зневіру щодо потенціалу повернення нашої молоді в Україну. Не поділяю песимістичних настроїв.
Моя позиція така: потрібно не словами, а діями показувати, що ми чекаємо на нашу молодь. Якщо ми покажемо, що ми обираємо її, молодь теж обере нас. Саме тому я буду відстоювати кожен харківський університет, кожен заклад освіти.
У нас планується повернення студентів до очного навчання. Це знакова подія для міста й для мене особисто. Щонайменше два наші виші – Харківський національний університет ім. Каразіна та Харківський національний медичний університет – готуються до навчання студентів офлайн. В обох будуть діяти великі укриття, в яких одночасно зможуть навчатися кілька тисяч студентів. У ХНМУ діє гібридний формат навчання: студенти можуть відвідувати практичні заняття офлайн, лекцій — онлайн. У медичному університеті підготували 10 укриттів, розрахованих на 2500 студентів.
На передовій інновацій, технологій та розвитку
Ігор Терехов впевнений, що майбутня Україна — на передовій інновацій, технологій та розвитку. Це наш шлях, і щоб його пройти, потрібно в фокусі тримати розбудову та посилення системи освіти:
Зараз громади вирішують питання доступності освіти точково, кожна відповідно до власних можливостей. Але очевидно, що системно розв’язати проблему можна лише на рівні держави, через формування єдиної стратегії впровадження комбінованого формату навчання на території прифронтових громад. Включно із залученням донорів, які допомагатимуть у фінансуванні побудови безпечних просторів для навчання.
Гідні зарплати, гідні умови роботи
Щодо забезпечення гідних умов роботи педагогічних працівників. Насамперед, мова про зарплати. Уже є позиція уряду в проєкті Державного бюджету на 2026 рік про зростання зарплат вчителів на 50%. Також зареєстрована пропозиція про поетапне підвищення на 50% заробітної плати педагогічних та науково-педагогічних працівників університетів державної й комунальної форми власності.
Але поки це лише заплановані заходи. Реалізація їх є вагомим кроком, проте навіть з таким переглядом для освітян на всій території України, у нас знову не ліквідується нерівність для освітян у громадах-форпостах та тих, де навчальний процес проводиться за значно сприятливіших умов.
У 2024 трансферт з державного бюджету в місцеві на освіту становив в середньому 77,8% від всього бюджету громади. Найбільше субвенцій отримують центральний та західний регіони, на противагу яким стоїть східний. Головною причиною є згадані особливості формули, за якою розраховуються розміри відрахувань. Оскільки вона в першу чергу орієнтується на кількість учнів в місцевих громадах, східні області, які налічують найменшу кількість учнів через активні бойові дії, отримують найменші трансферти.
Відповідно необхідно в 2026 році збільшити субвенцію на прифронтові області, встановивши додатковий коефіцієнт в розрахунках.
Більшість проблем – і це стосується не лише освіти – у нас спільні, і вирішити їх можна лише об’єднавши зусилля. Саме тому я закликаю всі прифронтові громади долучатися до Асоціації – разом наш голос буде сильнішим, -підсумував Харківський міський голова Ігор Терехов.