Міста б’ють на сполох
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан у коментарі журналістам, зазначив, що відтепер місцеві органи влади не зможуть акумулювати кошти на реалізацію великих інфраструктурних проектів. А також постраждають, насамперед, державні банки, у яких міста тримали свої депозити. За словами експерта, не виключені масові судові позови, адже міста підписали договори з банками. Також Олександр Слобожан звернув увагу, що окрім іншого, це ставить під загрозу реалізацію проектів на умовах співфінансування, адже відтепер у місцевих бюджетів не буде коштів на свій внесок на рівні з державою.
Нагадаємо, 23 січня Уряд прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках», якою заборонив до кінця 2019 року розміщувати тимчасово вільні кошти загального фонду місцевих бюджетів на депозитних рахунках. Проект був підготовлений Міністерством фінансів України.
Асоціація міст України не погоджується з таким рішенням, оскільки нормативно-правовий акт містить ряд суперечностей та порушень:
•зміст прийнятих змін не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України (частина восьма статті 16 БКУ), який не обмежує розміщення тимчасово вільних коштів загального фонду місцевих бюджетів на депозитах;
•постанова обмежує право органів місцевого самоврядування самостійно розпоряджатися їх власними доходами, яке визначене статтею 64 Бюджетного кодексу, статтею 60 та частиною 2 статті 70 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Також АМУ наголошує, що постанова негативним чином вплине на функціонування бюджетної та фінансово-кредитної систем країни у коротко- та середньостроковій перспективі.
Заборона на розміщення тимчасово вільних коштів фінансовими органами місцевого самоврядування матиме наслідком різке витрачання коштів на поточні видатки та призведе до:
•неефективного використання коштів, які раніше накопичилися на середньо- та довгострокові інфраструктурні програми та реалізацію проектів, що фінансуються з державного бюджету на умовах співфінансування з місцевими бюджетами;
•втрат в частині недоотримання відсотків за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитних рахунках у банках в обсязі орієнтовно 1,5 млрд грн;
•розбалансування банківської системи України та зниження спроможності банків (в яких держава володіє 75 чи більше відсотками статутного капіталу і які є одними із ключових гравців у фінансово-кредитному секторі країни) забезпечувати своєчасність, повноту та безперервність виконання усіх своїх грошових зобов’язань через різке зменшення або неотримання необхідного заплановано обсягу коштів на рахунках в банках у зв’язку із нерозміщення тимчасово вільних коштів фінансовими органами місцевого самоврядування;
•позовних вимог до органів місцевого самоврядування зі сторони банків в частині невиконання договірних умов розміщення депозитів;
•різкого зростання грошової маси в обігу, і як наслідок цілком імовірного розвитку інфляційних процесів у країні;
•відсутності в подальшому вільного фінансового ресурсу, що призведе до необхідності взяття органами місцевого самоврядування позик на покриття тимчасових касових розривів.
Прийняття Постанови викликало численні звернення органів місцевого самоврядування до Асоціації міст України, в яких висловлюється вкрай негативна оцінка щодо втручання Уряду у повноваження органів місцевого самоврядування у спосіб, не передбачений законодавством.
Зміна «правил гри» в односторонньому порядку в бік обмежень прав органів місцевого самоврядування викликає недовіру органів місцевого самоврядування до подальших кроків Уряду в частині реформування місцевого самоврядування та системи управління державними фінансами.
Асоціація міст України звернулася до Прем’єр-міністра України В.Гройсмана з проханням відмінити рішення Уряду від 23 січня 2019 року про прийняття постанови «Про внесення змін до Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках».
Ось, як коментує цю ситуацію, консультант з бюджетних питань Харківського регіонального відділення АМУ Микола Наркізов: «Звичайно, відповідна заборона – це порушення і Бюджетного кодексу, і Закону України «Про місцеве самоврядування». На щастя, це хоч не стосуватиметься спецфонду.
Ми маємо розуміти, що розміщення бюджетних коштів на депозитах в даному випадку не означає привласнення або шахрайство з боку певних посадовців на свою користь – ні! Це можливість додаткового акумулювання бюджетних ресурсів (за рахунок тимчасово незадіяних коштів).
Наприклад, за даними Держказначейства, по Харківській області протягом року було розміщено 941 млн.грн. (по Україні – 18 млрд.) коштів різних бюджетів на депозитних рахунках (це кошти загального фонду) – під ставку приблизно 10% у середньому.
В області таким правом скористалися близько півтора десятка бюджетів (по Україні орієнтовно 300 бюджетів). І це – бюджети різних рівнів: і обласні, і бюджети міст обласного значення (включно з обласними центрами), і районні, і сільські бюджети.
У нас в області найбільшу питому вагу (по загальній сумі розміщених коштів на депрахунках) займає обласний бюджет (орієнтовно 70-75%). Хоча таким правом наділений бюджет будь-якого рівня.
Одразу після прийняття цієї постанови органи місцевого самоврядування вже почали звертатися із чітко вираженим схвилюванням з приводу того, що і цей спосіб (джерело) акумулювання коштів у них забирають. Більш того, турбуються наперед і про спецфонд.
І ще один важливий практичний нюанс. Я спілкувався з фінансистами місцевих рад області стосовно діючих умов розміщення депозитних коштів, а точніше – їх «гнучкості». Бо існує думка, що депозитні кошти – це «немобільний актив». Тобто, немов, 1 раз на початку року розмістили, і раніше його завершення кошти «недоступні». Зовсім не так. Вірніше, все залежить від умов договорів з банківськими установами. Конкуренція серед банків породжує різноманіття пропозицій з їх сторони. Тут – і строк розміщення (він може встановлюватися навіть не в місяцях/роках, а днях(!), і можливість дострокового зняття, і періодичність виплати відсотків, їх «капіталізація» тощо. Все визначається за взаємною офіційною домовленістю, що зручно. І вигідно. Тому не варто недооцінювати користь розміщення коштів на депрахунках».
Випуск № 134 (1049) від 08.11.2025
