Підстави надання розстрочення грошового зобов’язання (податкового боргу) та порушення умов погашення

Про окремі питання щодо погашення податкового боргу сайту «Харьковские известия» розповіла заступник начальника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Тетяна Самойленко.

– Податки та платежі, визначені платником податків чи контролюючим органом, повинні бути сплачені у встановлені строки, – нагадала Тетяна Самойленко. – Несвоєчасна сплата податків та зборів тягне за собою відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій. Слід нагадати, що податкове законодавство в певних випадках передбачає можливість зміни строку сплати податків та зборів шляхом застосування відстрочки або розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (ст.32 та ст.100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Розстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про таке розстрочення (п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п.100.4 ст.100 ПКУ).

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками, починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).

Повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, визначені п. 100.8 та п. 100.9 ст. 100 ПКУ.

Тому, при відсутності своєчасного розрахунку з бюджетом з метою упередження нарахування штрафних санкцій на суму податкового зобов’язання (податкового боргу), платнику податків необхідно звернутися до контролюючого органу з заявою про розстрочення або відстрочення сплати податків та зборів та укласти відповідний договір.

Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 №574, далі – Порядок №574).

Звертаю увагу, що зміна строку сплати податку не відміняє існуючого та не створює нового податкового зобов’язання.

Строк дії розстрочення грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання (п. 1.9 Порядку №574).

Якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання (податкового боргу), то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу (п.п. 100.12.2 ст. 100 ПКУ).

З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

Слід зазначити, що відповідно до п.100.14. ст.100 ПКУ розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з податкової застави.

Реєстр заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу знаходиться у відкритому доступі та опубліковується на офіційному веб-сайті Державної податкової служби за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua

Шановні платники! Вчасна сплата податкових зобов’язань – це запорука виконання важливих соціальних програм і виплат, а також передумова фінансової стабільності в нашій державі.