У міжрегіональному турнірі, який проходив у Запорізькій ЗОШ №38 5 грудня, вона увійшла у четвірку найкращих.
В цьому році міжрегіональні дебати проходять у Львові, Житомирі, Запоріжжі та Одесі. Тема одна на всіх: “Чи варто започаткувати офіційний день багатокультурності в Україні?”. В кожному місті обирають чотирьох найкращих. Так складається перелік 16 дебатантів та дебатанток для участі у вирішальних національних дебатах у Харкові.
Методика Jugend debattiert з’явилась у Німеччині 2001 року. Її основна відмінність від інших форматів дебатів: перемагає той учасник або та учасниця, хто представить в процесі дискусії всі можливі аргументи по темі, використовуючи думки експертів та наукові дослідження. Одне з головних завдань методики — навчити підлітків критичному мисленню та прийняттю зважених рішень.
Надія Єрьоміна дебатує вже другий рік. Минулого року вона ще не була готова до турнірів, а цього року вирішила спробувати й одразу попала до національного півфіналу.
“Я просто хотіла перевірити свої сили, — розповідає Надія. — Звісно, про перемогу не думала, але сподівалася. Лише після оголошення результатів зрозуміла, що відбулося”.
За форматом дебатів, тема завжди формулюється як питання, на яке можна відповісти “так” або “ні”. І учасники та учасниці мають готувати аргументи для обох точок зору, бо яку зі сторін вони будуть представляти, вирішує жеребкування перед початком дебатів. Підготовка до дебатів — ключова складова успіху, кажуть організатори. Під час пошуків аргументів для протилежних думок дебатанти та дебатантки вчаться критичному мисленню, плюралізму думок, демократичним принципам.
“Для багатьох дітей це — один з декількох гуртків. Особливо у великих містах. Але є діти, які розуміють цінність дебатів, розуміють, для чого вони беруть участь в них, — говорить координатор “Молодь дебатує” в Україні Ольга Борисенко. — Заради цих дітей, напевно, й варто займатись цим проєктом”.
Надія Єрьоміна згодна, що дебати навчають учасників та учасниць важливим вмінням — шукати й аналізувати інформацію, допускати існування відмінних від твоєї думок.
“Ти вчишся відстоювати точку зору, вивчати ситуацію та реагувати на неї, — перераховує школярка. — Це дуже допомагає у вивченні гуманітарних предметів, де потрібно вміти пояснювати, глибоко вивчати тему”.
Під час дебатів у питанні “Чи варто започаткувати офіційний день багатокультурності в Україні?” Надія відстоювала позицію “так” (“ПРО” на дебатному сленгу). Під час підготовки сформувала і власну думку. Школярці пощастило — вона збігається з позицією, яка їй дісталася на жеребкуванні. “Я завжди за оновлення, за щось нове, — говорить Надія. — Але це моє особисте ставлення. Втім, є і важливий аргумент за таке нововведення — це модернізує суспільство та вчить толерантності”.
Разом зі школяркою з Харківського санаторного НВК № 13 у національних півфіналах та фіналі у Харкові візьмуть участь Дар’я Середа зі Слов’янської ЗОШ №15, Богдан Козлов (Січовий колегіум) з Запоріжжя та Дар’я Першута (ЗОШ №122) з Кривого Рогу. Загалом, у проєкті у 2019 році взяли участь 1000 школярів та школярок з 54 навчальних закладів по всій Україні.
“Я часто бачу у соцмережах коменти на кшталт “Досить дебатувати, треба діяти!”, кажуть, що дебати це балачки, які відволікають від вирішення питань, — розповідає координаторка проєкту та голова журі Ольга Пішель. — Іноді людям здається, що краще прийняти низку стандартних рішень й забути про проблеми. Але я впевнена, що перш ніж вирішувати будь-яку проблему, чи то національного масштабу, чи шкільного, треба її зрозуміти, розібратися. Кращого засобу це зробити, ніж вільні виважені дебати, не існує. Це — основа демократії, тому ми вважаємо навчання дітей основ демократії нашою головною місією”.
Проєкт проходить за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини і методичної підтримки Jugend debattiert.