Світ готується до нової пандемії, яку може принести «хвороба Х»

У світі обговорюють ризики майбутньої пандемії, яку може принести загадкова «хвороба Х». Що це таке і чи готова Україна до викликів, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Що таке «хвороба Х»?

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, «хвороба Х» — це гіпотетичне захворювання, яке з 2018 року внесли окремим пунктом до переліку захворювань — як умовне позначення для недуги, що може призвести до пандемії.

Наразі відомо про близько 150 вірусів, які здатні потенційно спровокувати «хвороба Х». Вчені вважають загрозу настільки реальною, що нову можливу пандемію навіть обговорювали на Всесвітньому економічному форумі в швейцарському Давосі, який пройшов у середині січня.

Як пояснив під час зустрічі в Давосі доктор Амеш Адальджа з Центру безпеки здоров’я Джонса Хопкінса, «хвороба Х» може бути спричинена респіраторним вірусом, який уже циркулює серед тварин, але ще не має здатності передаватися людям.

“Це можуть бути кажани, як це було з COVID-19, він може циркулювати і серед птахів, як пташиний грип, або це може бути який-небудь інший вид тварин, наприклад, свині. Є штами вірусів з високими рівнями смертності, які можуть набути здатності до ефективної передачі від людини до людини”, — розповів Адальджа.

«Хвороба Х» може бути у 20 разів смертельнішою за COVID-19

За офіційними даними, пандемія СOVID-19 стала причиною смерті близько 7 мільйонів людей, якщо рахувати без загострення супутніх захворювань. Та забрала 20 мільйонів життів, якщо рахувати всі смерті, пов’язані з інфекцією. В Україні перехворіло майже 5 мільйонів людей, понад 105 тисяч померли.

Проте, на думку експертів, нова «хвороба Х» може бути у 20 разів смертельнішою за COVID-19. Тому нині медики з усього світу працюють над планом протидії недузі та новій пандемії.

Чи готова Україна?

Готуються до ймовірної пандемії і в Україні. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ розповів, що за останні три роки наша країна перезапустила мережу Центрів контролю та профілактики хвороб, збільшила її фінансування і нині в цій системі працюють майже 15 тисяч фахівців. Ці Центри повністю відповідальні за власний регіон — від рутинного моніторингу показників, до прогнозування та виявлення спалахів захворювань та реагування на них.

Також, за словами Ляшка, Всесвітня організація охорони здоров’я допомогла нашій країні модернізувати лабораторії для епідеміологічного моніторингу. В Україні є національна референс-лабораторія, включена до глобальної мережі лабораторій ВООЗ, яка виявляє збудники, розкладає їхню ДНК чи РНК і передає цю інформацію в глобальну мережу.

Окремо держава фінансує готовність до реагування закладів охорони здоров’я. Так, у 2023 році 193 заклади отримали окремий пакет від НСЗУ “Готовність до реагування на епідемії або спалахи інфекційних хвороб” на понад 2 мільярди гривень. Ці кошти йдуть, зокрема, на тренінги для спеціалістів, закупівлю необхідного обладнання та облаштування реанімаційних відділень.

“Але також на базі цих закладів формується запас, так званий медичний кошик — перелік відповідних лікарських засобів, який повинен бути в кожному з цих 193 закладів з незнижувальним запасом щонайменше 3 місяці. Це дозволяє під час появи спалаху епідемії бути готовим моментально реагувати до того моменту, поки не включаться інші механізми національного та глобального рівнів”, — пояснив Віктор Ляшко.

Довідка. «Хвороба Х» — умовна назва неіснуючого на даний момент інфекційного захворювання, яке має потенціал пандемії у майбутньому. Експерти-епідеміологи вважають, що першим варіантом «хвороби Х» став COVID.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ОСТАННІ НОВИНИ

• Непогода – не перешкода: на Жуковського триває заміна аварійної ділянки каналізаційного трубопроводу
• У Салтівському районі попередили небезпечну ситуацію. Роботи тривають
• У Харкові демонтують кілька пошкоджених обстрілами житлових будинків: рішення виконкому
• Харків прикрасили до зимових свят. Фоторепортаж
• Ялинка на Полтавському шляху: як святкова краса підтримує харків’ян у війні