Свiтлана Глущенко: У Харковi генерують iдеi, якi я прагну реалiзувати на центральному рiвнi
— Пані Світлано, Ви сьогодні з черговим візитом завітали до Харкова. З цим містом Вас пов’язують не лише справи, а й спогади про студентське життя. З яким настроєм приїздите на Слобожанщину?
— Ви праві, Харків для мене не нове місто, взагалі-то я навчалась у Києві, а тут захищала докторську дисертацію. Що я хочу сказати, Харків — це досить потужний інтелектуальний центр правової освіти, прогресивне місто по багатьом показникам. Для мене кожна поїздка до Харкова — це ще і особистий виклик, адже тут живуть і працюють фахівці своєї справи у всіх сферах життя, ці люди інноваційно та сучасно міркують. Тут пропонують та генерують ідеї, які ти везеш в Київ, щоб реалізувати на центральному рівні.
— Вам сподобалась атмосфера нового клубу під назвою PRAVOKATOR, який Вам довелось відкрити?
— Так, мені сподобалась атмосфера клубу. Цей проект створений для обміну досвідом, вивчення, напрацювання і поширення кращих практик в сфері права та правосуддя. Київський клуб ми ще не відкрили. Усього по Україні планується відкриття п’яти таких правових клубів. Я впевнена, що вони стануть своєрідним простором-майданчиком, щоб юристи могли передавали свій досвід.
— Для журналістів у цих правових клубах будуть проводити спеціальні тренінги?
— Так, адже комунікація з представниками ЗМІ вийшла на інший рівень. Без діалогу не буде позитивного ефекту. На основі цих клубів будуть впроваджуватися активності, брифінги спільні організовувати будемо.
— Наразі Мін’юст, певно, пишається результатами своєї роботи щодо стягнення боргів зі злісних неплатників аліментів?
— На сьогодні дуже ефективним інструментом у цьому випадку є публічний реєстр боржників. Туди вносять чоловіків, які заборгували своїм дітям. Жінок в цьому списку значно менше. Хочу акцентувати Вашу увагу, що зараз немає автоматичного залишення дитини з мамою, суд враховує інтереси дитини, з ким їй буде краще жити.
— І скільки ж років повинно бути дитині, щоб суд врахував її думку?
— Зараз і в сім, і в вісім років суд може запитати у дитини, з ким їй хотілося б жити.
— Тож повернемося до реєстру, який, Ви кажете, є досить дієвим. У цьому реєстрі і народні депутати, і бізнесмени мабуть є. Як вони реагують на це ганебне явище?
— То плати аліменти! Розумієте у чому справа, вони побачили себе в реєстрі, це, свого роду, публічний тиск, тепер кожен буде знати, що ти не платиш своїй дитині аліменти. Наприклад, я не хочу брати в контрагенти людину, яка заборгувала дитині. Бізнес-середовище реагує на це явище дуже ефективно, з такою людиною просто ніхто не захоче мати справу. А коли мова йде про особисте життя? Хто захоче поєднати свою долю з таким боржником, та ще й народити йому? Тож цей механізм працює.
Безперечно, тимчасові обмеження роблять своє діло, особливо коли справа доходить до виїзду боржника за кордон. У нас усі мандрують, на заробітки їздять, а прикордонники їх швиденько повертають, коли ті намагаються перетнути кордон. На сьогодні ми забезпечили виплату з аліментів на суму більше 1 млрд грн. Цього року ми хочемо порівняно з минулим звітним періодом підняти цифру у 5 разів.
— Ви та Ваші колеги — юристи могли спрогнозувати, що буде такий ефект?
— Ця проблема не одного року, у державній виконавчій службі 25 % виконавчих проваджень — це аліменти, вони роками лежали на полицях і нікого не цікавили. Сьогодні ми це питання підняли у публічній площині.
— А чи існує зворотний зв’язок, ну тобто якась подяка від мам, які наразі отримали чималі суми коштів?
— Не тільки подяка, я Вам скажу більше, пішла суспільна активність таких жінок. Раніше вони терпіли утиски від колишніх чоловіків, роками думали, як самостійно виховувати дитину, деякі чоловіки після розлучення навіть за нотаріальний дозвіл на вивезення дитини за кордон брали з цих жінок гроші.
— А є такі приклади, коли батько відшкодував 200–300 тис. грн? Тоді, я гадаю, це для дитини просто путівка в життя, вона може і на навчання витратити ці кошти, і квартиру купити.
— У нас є боржники, які мають відшкодувати навіть 500 тис. грн. Вони, певна річ, пручаються, залучають до справи своїх адвокатів.
— А чи дістається від таких татусів державним виконавцям?
— Державний виконавець захищений законом. У деяких випадках доводиться звертатися до поліції.
— Пані Світлано, як вважаєте, що змушує батьків не сплачувати аліменти, а потім потрапляти у ці ганебні списки?
— У кожного своя причина, у більшості випадків через особисті образи та сварки між чоловіком та жінкою. У цьому випадку державний виконавець діє як слідчий — відвідує місце проживання боржника та стягувача, дізнається причину несплати аліментів, якщо немає грошей — пропонує громадські роботи.
— А що в Україні взагалі робиться, щоб захистити права дитини?
— Влучне питання! Є цікава ініціатива про створення Кодексу прав дитини. Хоча у нас є Сімейний кодекс, але немає такого законодавчого акта, який би повністю покривав сферу прав дитини — право на народження, на гідне утримання, на освіту. До речі, дитина має бути рівноправним суб’єктом під час поділу майна подружжя, коли триває процедура розлучення. На сьогодні дитина від цього процесу усунена. Тоді ми питаємо, а чому діти не беруть участь? Це ж забезпечення їхнього майбутнього.
— Скажіть, це європейський досвід, чи це ініціатива Мін’юсту?
— Ми зараз дуже багато ініціатив впроваджуємо шляхом моніторингу європейського простору. У Франції, до речі, дитина — це рівноправний суб’єкт під час розподілу майна подружжя.
— З Ваших слів я зрозуміла, що державні виконавці — це і психологи, і юристи, і пошуковці, тобто мають бути розвинуті у всіх сферах життя. Наразі мене цікавить доля приватних виконавців. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого навіть запровадив курси з навчання цих приватних виконавців. Це так?
— У 20 16 році в Україні відбулась реформа в системі виконання судових рішень, новація цієї реформи — це змішана система виконання судових рішень. Фактично це означає, що поряд з державним виконавцем будуть працювати і приватні виконавці. Це особи, які повинні відповідати низці вимог, мати юридичну освіту, досягти 25 років, пройти спеціальне навчання, скласти іспит у формі анонімного письмового тестування. На сьогодні по Україні нараховується 116 приватних виконавців. На старті реформи була монополія на підготовку приватних виконавців. На сьогодні спеціалістів готують у Львові і у Харкові. Вже видають свідоцтва. На базі юридичної освіти навчання триває місяць. Потім людина включається в реєстр приватних виконавців. Для повноцінної роботи виконавець зобов’язаний мати матеріально-технічну базу та помічника, має відкрити свій офіс. Приватний виконавець отримує за кожне доведене до логічного кінця провадження 10 % від фактично стягнутої суми. Чому раніше був низький відсоток виконання судових рішень? Бо була досить неадекватна заробітна платня для виконавців, особливо на місцевих рівнях. Я вважаю, що мотивувати людину — це нормальний європейський підхід.
— А чи існує механізм регулювання відносин між приватним виконавцем і замовником?
— Людина отримує судове рішення, обирає собі приватного виконавця, пише заяву, сплачує авансовий внесок. Все передбачено законом. Але приватний виконавець може виконувати не всі судові рішення. Наприклад, не може братися до діла, якщо справа стосується виселення фізичних осіб, відібрання дитини, якщо боржником є держава. Також не може виконувати судові рішення в адміністративних справах.
— А яка частка приватних виконавців займається стягненням боргів стосовно аліментів?
— У минулому році 3300 виконавчих документів потрапило до приватних виконавців. Частка по аліментам складає менше одного відсотка.
— У Харкові Ви взяли участь у штабі з координації контролю і моніторингу виконання судових рішень щодо стягнення заборгованості по зарплаті. Чи є позитивна динаміка з цього питання?
— Відбувся штаб. Ми підбили підсумки, для Мін’юсту дуже важлива співпраця з Харківською облдержадміністрацією. Ми затвердили плани дій по кожному з боржників. Щодо підприємств «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство», ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» є спільне бачення сценаріїв з погашення заборгованості. Позитивна динаміка є. Ще два підприємства вже виключені з реєстру неплатників, скоро ми цю інформацію опублікуємо, кількість стягнень боргів зросла на 50 %.
— Керівництво підприємств самостійно шукає шляхи вирішення проблеми, чи користується вказівками Мін’юсту?
— Певна річ, існують такі моменти, де слід опрацьовувати проблему разом. Так, на підприємстві «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство» проведена інвентаризація майна, яке можна передати на реалізацію. Ми описали автотранспортні засоби, вже є рішення суду на їх реалізацію. На сьогодні описаний один літак, наразі слід отримати дозвіл від суду на його реалізацію на електронних торгах. Під час реалізації на торгах ми зосереджуємося на тих основних засобах, які не беруть участь у виробничому процесі.