УкраЇна подiлиться своЇм досвiдом

У той час як реформа «Нова українська школа» впроваджуватиметься порічно впродовж 2018—2029 років, реформа шкільної освіти Норвегії здійснюватиметься в межах 2020—2032 років.

«Наша реформа шкільної освіти стартувала цього року — вона є пріоритетом Уряду та держави загалом. Хочу підкреслити, що, говорячи про середню освіту в Україні, ми маємо на увазі близько 3,9 млн школярів, 441 тис. вчителів, понад 16 тис. шкіл. Це величезна система, і для нас це також виклик. Для розуміння, кількість дітей в нашій системі шкільної освіти еквівалентна 74 % усього населення Норвегії. Робити такі трансформації міністерство наодинці не може, і ми, зокрема, вдячні Вергеланд Центру, який заснований Радою Європи та Норвегією, за підтримку змін, адже він став дійсним партнером для нас для впровадження демократичного врядування у наші заклади освіти, розвитку громадянської компетентності», — розповіла Лілія Гриневич.

Вона також запропонувала укласти двосторонню угоду чи меморандум про співпрацю у сфері освіти і науки між Україною та Норвегією, оскільки сьогодні уся співпраця відбувається без такого документа і визначених пріоритетів.

«Побудова партнерства з Україною — важливий напрям роботи для нас. Ми підтримуємо низку реформ, які здійснює сьогодні ваша держава. І ми хочемо й надалі бути для вас хорошим партнером, тому ми можемо розглядати різні формати для покращення нашої взаємодії. Ми також хочемо, щоб між Норвегією та Україною було більше горизонтальних зв’язків — між окремими інституціями, університетами тощо. Я підтримую важливість розвитку демократичних цінностей у школі — розвитку критичного мислення, здатності культурної дискусії, медіаграмотності, яка вкрай важлива для життя в сучасному демократичному суспільстві. В Норвегії ми намагаємось розвивати ці речі з дитячого садка. Ми також зараз затверджуємо нові стандарти загальної середньої освіти, реформа розпочнеться у 2020 році з першого класу, і порічно впроваджуватиметься до 2032‑го», — повідомив Міністр освіти і інтеграції Норвегії. Він наголосив, що їхній попередній стандарт був занадто перевантажений вимогами, і зараз вони хочуть визначити та сконцентрувати увагу дітей на основних напрямах навчання. «Реформування та зміни Держстандарту — вкрай складний процес, оскільки потребує залучення великого кола людей та пошуку консенсусу. Ви, певно, розумієте це. Йдеться про визначення ядра знань, а у різних людей різні уявлення про дійсно важливу інформацію, яку мають знати всі діти. Особливо це стосується, наприклад, вивчення історії», — зазначив Ян Торе Саннер.

Обмін досвідом допоможе обом країнам знаходити діючі механізми та ділитися освітніми практиками, які справді показали свою ефективність під час впровадження.

Лілія Гриневич також в Осло виступила на панельній дискусії в межах конференції, присвяченій 10‑й річниці діяльності Європейського центру імені Вергеланда. Зокрема, міністр розповіла про підтримку реформ в Україні, а також підкреслила високу ціну, яку мусила заплатити Україна за європейський вибір.

В Осло Лілія Гриневич окремо зустрілась з державним секретарем Міністерства закордонних справ Норвегії Адуном Халворсеном.

Нагадуємо, що міністр наразі перебуває з робочим візитом у Норвегії. Зокрема, вона бере активну участь у роботі конференції, присвяченій 10‑й річниці діяльності Європейського центру імені Вергеланда. Раніше — на відкритті конференції — успіхи реформи освіти в Україні відзначила Прем’єр-міністр Норвегії Ерна Солберг.