Валерий Писаренко: Мои законопроекты основаны на реальных жизненных историях
«Государство Украина взяло на себя обязательства принимать необходимые законодательные, административные, социальные и просветительные меры с целью защиты ребенка от всех форм физического и психологического насилия, оскорбления или злоупотребления, отсутствия заботы или небрежного обращения, грубого обращения или эксплуатации, включая сексуальное злоупотребление, родителями, законными опекунами или любым другим лицом, заботящемся о ребенке. Наши предложения возвращают охрану детства в перечень национальных приоритетов. Для нас очень важно, что граждане нам пишут и предлагают свою помощь в законотворческом процессе», — подчеркнул Валерий Писаренко.
Среди звонков и писем, поступающих в общественную приемную Валерия Писаренко, особенно выделялось письмо от Тараса Ганича, который попал в сложную жизненную ситуацию и в настоящий момент проживает в Черновцах:
«Доброго дня, Валерію Володимировичу. Пишу Вам, оскільки зацікавився вашим законопроектом — Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дітей № 8621.
Я батько, якому після розлучення чиняться перешкоди у спілкуванні з моїми синами. Розлучився більше 4 років тому, деякий час вдавалось домовлятись.
Саме так я зміг спілкуватись і дбати про своїх синів. Оздоровлення, гуртки, розваги та відпочинок. У Вашому законопроекті, на мій погляд, вперше за всю історію, прослідковуються реальні важелі та інструменти для виконання рішень судів.
Станом на сьогодні картина жахлива. І ніхто з цим нічого вдіяти дійсно не міг, через брак цих самих повноважень.
Хочу звернути Вашу увагу, що Ваші законодавчі ініціативи вже дуже близько до проблем виконання рішень суду по усуненню перешкод у спілкуванні. Притягнути в таких випадках до відповідальності того, хто чинить ці перешкоди, практично неможливо. Або ще простіше, дітей просто залякують, і коли приходять судові виконавці, діти не виходять на побачення з батьком чи матір’ю. Хоч якось обійти це — практично неможливо.
В моєму випадку має місце шантаж. 500 доларів США в обмін на право бачити дітей. Меншому кажуть, що матір помре, якщо він піде з батьком.
Перед старшим ще простіше, просто поливають мене брудом. Психологічний тиск однозначно. Буду Вам дуже вдячний, якщо Ви хоч якимось чином врахуєте цю проблему також. Таких історій, як моя, дуже багато. Не хочу втомлювати вас їхнім різноманіттям.
Якщо будуть будь-які запитання, я радо відповім. Готовий надати документи, рішення суду, докази турботи про дітей. Гарного Вам дня».
Подобных писем десятки, еще больше звонков, что подтверждает актуальность и необходимость скорейшего принятия законопроекта, разработанного Валерием Писаренко.
Випуск № 94 (1165) від 20.08.2026
