"Інфосіті" – інформаційно-аналітичний портал

Аналіз регуляторного впливу рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321 «Про затвердження Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну ме

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

рішення виконавчого комітету Харківської міської ради

«Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321 «Про затвердження Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова»

І. Визначенняпроблеми

Цей аналіз регуляторного впливу (надалі — Аналіз) розроблений на виконання та з дотриманням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160­IV та з урахуванням Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої По­

становою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308.

Аналіз визначає правові та організаційні засади реалізації проекту рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про внесення змін до рішення Харківської міської ради від 8.09. 2010 № 321 «Про затвердження Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова», як регуляторного акта.

Пріоритетним напрямком Державної політики України у сфері водопостачання та водовідведення та охорони навколишнього середовища визнано раціональне використання питної води, економічне стимулювання раціонального використання питної води споживачами, запобіжний характер заходів щодо охорони джерел і систем питного водопостачання. Найбільш актуальною проблемою є тенденція до значного забруднення водних об’єктів внаслідок неупорядкованого відведення стічних вод від населених пунктів, промислових підприємств та об’єктів господарської діяльності.

Водокористувачі зобов’язані економно використовувати водні ресурси, дотримуватися встановлених лімітів використання води та нормативів скидання забруднюючих речовин.

Правила приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова, затверджені рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321 (надалі — Правила № 321) були розроблені у відповідності до вимог Законів України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування», Водного кодексу України, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465; Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово­комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 «Про затвердження Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у систему каналізації населених пунктів України» (надалі — Правила № 37), Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389; КНД 211.1.2.008‑94 Гiдросфера. Правила контролю складу i властивостей стічних та технологічних вод; КНД 211.1.0.009‑94 Гiдросфера. Відбір проб для визначення складу i властивостей стiчних та технологiчних вод; ДСТУ ISO 5667 Якість води. Відбирання проб; КНД 211.1.4.017‑95 — КНД 211.1.4.043‑95 Методики визначення складу, властивостей і забруднюючих речовин у стічних водах.

З набранням чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 166­р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади», втратив чинність наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 «Про затвердження Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у систему каналізації населених пунктів України», у зв’язку з чим виникла необхідність приведення рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321 «Про затвердження Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова» (зі змінами та доповненнями) у відповідність до вимог діючого законодавства України.

Правила № 321 регламентують встановлення споживачам нормативів скиду стічних вод, спрямовані на запобігання порушення у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод споживачами.

За відсутності механізму контролю за скидами стічних вод споживачів у систему каналізації м. Харкова будуть потрапляти речовини, що містять небезпечні бактеріальні, токсичні та радіоактивні забруднення з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, а також скид у каналізацію стічних вод речовин, які здатні захаращувати труби, колодязі, решітки, що може спровокувати зупинку роботи каналізаційних насосних станцій та значного перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин на вході в очисні споруди міста.

Очисні споруди міста Харкова спроектовані на очистку стічних вод з певною концентрацією забруднюючих речовин і значне перевищення призведе до аварій та у подальшому скидання неочищених стічних вод у р. Сіверський Донець, яка є джерелом питного водопостачання м. Харкова, чисельність населення якого перевищує 1 млн. осіб.

КП «Харківводоканал» відповідає за надійну роботу та експлуатацію водопровідних і каналізаційних мереж, споруд і обладнання, а також технологічних приладів й пристроїв на них, які перебувають в нього на балансі, а також за дотримання встановлених показників гранично допустимих скидів у водні об’єкти. За порушення природоохоронного законодавства встановлено суворі заходи відповідальності, в тому числі, адміністративна та кримінальна відповідальність.

Іншою проблемою є те, що Правилами № 321 передбачений термін дії Паспорта водного господарства та Технічних умов на приймання стічних вод не більше трьох років.

Обов’язок споживачів, у яких зберігається кількісний та якісний склад стічних вод, розробляти кожні три роки Паспорт водного господарства та отримувати Технічні умови на приймання стічних вод призводить до додаткового фінансового навантаження у суб’єктів господарювання м. Харкова.

Таким чином, внесення змін до місцевих Правил дасть змогу захистити інтереси споживачів послуг водовідведення та регламентувати необхідність оформлення Паспорта водного господарства та Технічних умов на приймання стічних вод лише при збільшенні обсягів водовідведення та / або зміні технологічних і технічних умов водопостачання та водовідведення при здійсненні споживачами господарської діяльності.

Паспорт водного господарства є основним документом обліку використання питної води та скиду стічних вод.

Інформація, що міститься в Паспорті водного господарства, призначена, в цілому, для вирішення наступних еколого­економічних завдань:

— оцінка впливу скидів забруднюючих речовин на природне середовище регіону та визначення плати за користування природними об’єктами;

— встановлення підприємству гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, при скиді зворотних вод до водних об’єктів;

— планування підприємством природоохоронних заходів та оцінка їх ефективності;

— підвищення ефективності використання природних і матеріальних ресурсів, а також енергоресурсів;

— контроль щодо дотримання підприємством нормативних і законодавчих актів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Наявність розроблених природоохоронних заходів у використанні водних ресурсів дозволяє споживачам визначитися з фактичним використанням води на господарські та виробничі потреби, а також економити обсяги спожитої води, або, при можливості, впроваджувати перспективні методи економії витрат води. Таким чином, розробка Паспорта водного господарства спрямована, насамперед, на забезпечення екологічного благополуччя населення міста, а також на запобігання розладу каналізаційних мереж та споруд м. Харкова та виникненню непередбачуваних та надзвичайних економіко‑екологічних наслідків для м. Харкова, стимулює суб’єктів господарювання на впровадження заходів щодо раціонального використання водних ресурсів.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.01.2014 № 52 внесено зміни до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010 за № 321 «Про затвердження Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова» в частині здійснення умов для ведення обґрунтованих розрахунків за скид стічних вод, які утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів і сніготанення та неорганізовано потрапляють до мереж міської каналізації з урахуванням особливостей скиду зливових вод в м. Харкові.

Однак, приведені акти не застосовувалися до питань порядку оформлення Паспорта водного господарства та Технічних умов на приймання стічних вод, які видаються на підставі розробленого Паспорта водного господарства.

Визначені проблеми не можуть бути вирішені за допомогою ринкових механізмів, оскільки останні не мають імперативного характеру та базуються на принципах диспозитивності.

У залежності від масштабу та характеру зазначеної проблеми, можна навести декілька основних груп, яких стосується вказана проблематика, та визначити негативні моменти для них: споживачі послуг (ущемлення інтересів та встановлення додаткових обмежень), орган місцевого самоврядування (неналежне заохочування до економічної конкуренції).

Отже, визначені проблеми досить гострі та потребують термінового вирішення шляхом розробки проекту рішення Харківської міської ради «Про внесення змін до рішення Харківської міської ради від 8 вересня 2010 року № 321 «Про затвердження Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова».

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

Держава

+

Суб’єкти господарювання

+

У тому числі суб’єкти малого підприємництва

+

ІІ. Цілідержавногорегулювання

Мета прийняття даного регуляторного акта безпосередньо пов’язана з вирішенням проблеми, про яку йшлося в попередньому розділі. Даний регуляторний акт спрямований на вирішення проблеми в цілому, або, якщо це неможливо, на вирішення її окремих складових.

Взагалі, регулювання таких відносин з точки зору суспільства є необхідним не саме по собі, а для виконання взаємопов’язаних цілей через прийняття регуляторного акта «Про внесення змін до «Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова», затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321, із доповненнями, затверд­женими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.08.2012 № 453 та від 22.01.2014 № 52:

— раціональне використання питної води;

— економічне стимулювання раціонального використання питної води споживачами;

— контроль за скиданням споживачами забруднюючих речовин у міську каналізаційну мережу і, як наслідок, забезпечення екологічної безпеки населення міста Харкова;

— встановлення рівності прав, законних інтересів усіх суб’єктів господарської діяльності у сфері водовідведення.

ІІІ. Визначеннятаоцінкаальтернативнихспособівдосягненняцілей

Видальтернативи

Описальтернативи

Альтернатива 1 — залишити без змін діючу редакцію Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова

Не дозволить досягнути цілей державного регулювання, оскільки дані регуляторні акти потребують змін з метою досягнення визначених цілей державного регулювання. Не буде забезпечено дотримання прав споживачів послуг водовідведення та призведе до ущемлення їх інтересів. Відсутність економічного стимулювання раціонального використання питної води споживачами. Відсутність розроблених природоохоронних заходів та загроза екологічному благополуччю м. Харкова

Альтернатива 2 — внесення змін до чинного регуляторного акта

Такий спосіб є найбільш ефективним з огляду на мету розробки проектів регуляторних актів, оскільки зміни зазнають менш ніж 50 відсотків діючої редакції регуляторного акта. Буде забезпечено виконання положень законодавства про захист економічної конкуренції, здійснення умов для ведення господарської діяльності споживачами послуг водовідведення. Буде забезпечено економічне стимулювання раціонального використання питної води споживачами. Буде забезпечено контроль скидів стічних вод підприємств у міську каналізацію. Буде забезпечено розроблення споживачами природоохоронних заходів для екологічного благополуччя м. Харкова

Альтернатива 3 — скасування Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу

м. Харкова

Такий спосіб матиме негативні наслідки, оскільки відсутність нормативно­правового регулювання взаємовідносин КП «Харківводоканал» та суб’єктів господарювання, що користуються послугами водовідведення, призведе до безконтрольного скиду стоків підприємств у міську каналізацію, порушенню роботи мереж і споруд каналізації, спричинить загрозу виникнення екологічної катастрофи. Скасування Правил № 321 призведе до об’єктивної неможливості виконувати встановлені нормативи встановлених показників гранично допустимих скидів у водні об’єкти

Альтернатива 4 — розробка нової редакції Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова

Такий спосіб є недоцільним з огляду на правила нормопроектувальної техніки

Надалі
Альтернативи 3 та 4 не розглядатимуться, оскільки вони є недоцільними:

Альтернатива 3 — пунктом 1.4. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово­комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 передбачена необхідність наявності місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Альтернатива 4 — з точки зору нормопроектувальної техніки.

Оцінкавпливунасферуінтересівдержави

Видальтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Не дозволить досягнути цілей державного регулювання, оскільки даний регуляторний акт потребує змін з метою досягнення визначених цілей дер­

жавного регулювання

Альтернатива 2

Результатом буде виконання положень законодавства про захист економічної конкуренції, здійснення умов для ведення господарської діяльності споживачами послуг водовідведення. Буде забезпечено економічне стимулювання раціонального використання питної води споживачами. Буде забезпечено розроблення споживачами природоохоронних заходів для екологічного благополуччя міста Харкова

Оцінкавпливунасферуінтересівсубєктівгосподарювання

Даний регуляторний акт розповсюджується на 100 % суб’єктів господарської діяльності — споживачів послуг водовідведення м. Харкова.

Видальтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Не буде забезпечено дотримання прав споживачів послуг водовідведення та призведе до ущемлення їх інтересів. Додаткове фінансове навантаження на суб’єктів господарювання, у яких умови здійснення господарської діяльності не змінилися

Альтернатива 2

Забезпечення сприятливих умов для ведення господарської діяльності споживачами послуг водовідведення. Вивільнення додаткового часу та фінансових ресурсів на розвиток господарської діяльності

ВИТРАТИ

наодногосубєктагосподарюваннявеликогоісередньогопідприєм­ництва, яківиникаютьвнаслідокдіїрегуляторногоакта

Альтернатива 1

Порядковийномер

Витрати

Запершийрік

Запятьроків

1

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання / підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень

Не передбачені

Не передбачені

2

Податки на збори (зміна розміру податків / зборів, виникнення необхідності у сплаті податків / зборів), гривень

Не передбачені

Не передбачені

3

Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень

Не передбачені

Не передбачені

4

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень / приписів тощо), гривень

Не передбачені

Не передбачені

5

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних / обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень

Не передбачені

Не передбачені

6

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень

100

200

7

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень

1000

2000

8

Інше, гривень

Не передбачені

Не передбачені

9

Разом (сума рядків: 1+2+3+4+5+6+7+8), гривень

1100

2200

10

Кількість суб’єктів, на яких буде поширено регулювання, одиниць

3390

10170

11

Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень

3  729  000

22  374  000

Альтернатива 2

Порядковийномер

Витрати

Запершийрік

Запятьроків

1

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання / підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень

Не передбачені

Не передбачені

2

Податки на збори (зміна розміру податків / зборів, виникнення необхідності у сплаті податків / зборів), гривень

Не передбачені

Не передбачені

3

Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень

Не передбачені

Не передбачені

4

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень / приписів тощо), гривень

Не передбачені

Не передбачені

5

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних / обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень

Не передбачені

Не передбачені

6

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень

100

Не передбачені

7

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень

1000

Не передбачені

8

Інше, гривень

Не передбачені

Не передбачені

9

Разом (сума рядків: 1+2+3+4+5+6+7+8), гривень

1100

­

10

Кількість суб’єктів господарювання, на яких буде поширено регулювання, одиниць

3390

10170

11

Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень

3  729  000

Не передбачені

Сумарнівитратизаальтернативами

Сумавитрат, гривень

Альтернатива 1

22  374  000

Альтернатива 2

3  729  000 (при збереженні споживачами умов здійснення господарської діяльності)

Альтернатива 3

­

IV. Вибірнайбільшоптимальногоальтернативногоспособудосягненняцілей

За результатами опрацювання альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання здійснено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей.

Вартість балів визначається за чотирибальною системою оцінки ступеня досягнення визначених цілей.

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1 — залишити без змін діючу редакцію Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова

1

Є недоцільним, оскільки необхідно привести регуляторний акт у відповідність до діючого законодавства України

Альтернатива 2 — внесення змін до чинного регуляторного акта

4

Є найбільш ефективним з огляду на правила нормопроектувальної техніки та забезпечить досягнення цілей державного регулювання у сфері водопостачання та водовідведення. Регуляторний акт буде приведений у відповідність до діючого законодавства України. Буде забезпечено виконання положень законодавства про захист економічної конкуренції, здійснення умов для ведення господарської діяльності споживачами послуг водовідведення. Зменшення адміністративного тиску на діяльність суб’єктів господарювання (дерегуляція діяльності суб’єктів господарювання). Буде забезпечено економічне стимулювання раціонального використання питної води споживачами. Буде забезпечено розроблення споживачами природоохоронних заходів для екологічного благополуччя міста Харкова.

Альтернатива 3 — скасування Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова

0

Є найбільш недоцільним, оскільки не дозволить досягнути цілей державного регулювання

Альтернатива 4 — розробка нової редакції Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова

1

Такий спосіб є недоцільним з огляду на мету розробки проектів регуляторних актів правил нормопроектувальної техніки, оскільки зміни зазнають менш ніж 50 відсотків діючого регуляторного акта

V. Механізмитазаходи, якізабезпечатьрозвязаннявизначеноїпроблеми

Проектом цього регуляторного акта передбачено затвердження рішення «Про внесення змін до «Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова», затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010 за № 321, із доповненнями, затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.08.2012 за № 453 та від 22.01.2014 № 52.

Прийняття регуляторного акта забезпечить захист інтересів споживачів послуг водовідведення, а також приведе у відповідність до вимог діючого законодавства України посилання на нормативні документи та порядок оформлення споживачами Паспортів водного господарства та Технічних умов на приймання стічних вод.

Замість обмеження у строку дії Паспорта водного господарства та Технічних умов на приймання стічних вод запропоновано визначити, що зазначені документи діють на період зберігання кількісного та якісного складу стічних вод споживача, а також збереження умов здійснення господарської діяльності. У результаті прийняття запропонованого акта не потрібно здійснювати жодних заходів для його впровадження.

VI. Оцінкавиконаннявимогрегуляторногоактазалежновідресурсів, якимирозпоряджаютьсяорганивиконавчоївладичиорганимісцевогосамоврядування, фізичнітаюридичніособи, якіповинніпроваджуватиабовиконувативимоги

Реалізація регуляторного акта не потребує додаткових фінансових, матеріальних та інших витрат ані від органів влади, ані від суб’єктів господарювання.

Питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання, становить 100 %. У зв’язку з чим розрахунок витрат на запровадження державного регулювання здійснено з М­Тестом, який додається до цього Аналізу регуляторного впливу.

VII. Обґрунтуваннязапропонованогострокудіїрегуляторногоакта

Запропонований проект Рішення буде діяти:

— до прийняття змін зазначеного Рішення у встановленому законом порядку;

— до прийняття змін у нормативно­правові акти, що мають вищу юридичну силу, які стосуються зазначеної сфери регулювання або його скасування.

VIII. Визначенняпоказниківрезультативностірегуляторногоакта

Для даного регуляторного акта були визначені вимірювальні показники результативності регуляторного акта, які безпосередньо пов’язані із цілями регуляторного акта та мають числовий вимір. Цей розділ містить перелік вимірювальних показників, які характеризують наслідки дії регуляторного акта.

Дія даного регуляторного акта поширюється на суб’єктів господарювання, що користуються послугами водовідведення КП «Харківводоканал».

Розмір надходжень до місцевого бюджету не зміниться.

Розмір коштів, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та / або фізичними особами, зменшиться.

Показники, які характеризують наслідки дії результативності регуляторного акта:

— кількість споживачів, які мають паспорт водного господарства на кінець звітного періоду;

— кількість споживачів, які у звітному періоді повинні оформити паспорт водного господарства;

— кількість споживачів, яким проводяться нарахування за відсутність паспорта водного господарства у звітному періоді;

— кількість споживачів, у яких збільшились обсяги водовідведення;

— кількість споживачів, у яких обсяги водовідведення не змінились або зменшилось.

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання актом чинності:

Показники

Кількість споживачів, які мають паспорт водного господарства на кінець звітного періоду

Кількість споживачів, які у звітному періоді повинні оформити паспорт водного господарства

Кількість споживачів, яким проводяться нарахування за відсутності паспорта водного господарства у звітному періоді

Кількість споживачів, у яких збільшились обсяги водовідведення

Кількість споживачів, у яких обсяги водовідведення не змінились або зменшилось

За 2016

5375

1408

692

2390

8757

Прогнозні показники на 2017

8757

2390

520

2000

9147

Прогнозні показники на 2018

9147

2000

500

1800

9347

Прогнозні показники на 2019

9347

1800

480

1500

9647

На підставі порівняння вищенаведених прогнозних показників та показників, отриманих при проведенні відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття, можна буде зробити висновки про досягнення очікуваних результатів та цілей регулювання.

IX. Визначеннязаходів, задопомогоюякихбудездійснюватися відстеженнярезультативностірегуляторногоакта

Результативність цього регуляторного акта буде відстежуватися статистичним методом шляхом аналізу статистичних даних, наданих КП «Харківводоканал».

Базове відстеження результативності дії цього акта буде здійснюватись не пізніше 11 місяців після прийняття регуляторного акта.

Протягом 2‑х років з дня набрання чинності цим регуляторним актом буде проведене повторне відстеження результативності регуляторного акта, де будуть відображені порівняльні показники за період з моменту закінчення проведення базового відстеження результативності акта на той час.

За цими порівняльними даними після закінчення строку буде встановлена повнота та ефективність введення в дію регуляторного акта.

Протягом кожних трьох років з моменту виконання заходів з проведення повторного відстеження результативності регуляторного акта, за умови його чинності, проводитиметься періодичне відстеження результативності цього акта, де будуть відображені відповідні показники в порівнянні з попереднім відстеженням результативності акта.

Директор Департаменту комунального господарства

О.А. Богач


Тест малого підприємництва (М-Тест)

1. Консультаціїзпредставникамимікро­ тамалогопідприємництващодооцінкивпливурегулювання

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником у період з 01.04.2017 до 10.04.2017

Порядковийномер

Видконсультації (публічніконсультаціїпрямі (круглістоли, наради, робочізустрічітощо), інтернет­консультаціїпрямі (Інтернет­форуми, соціальнімережітощо), запити (допідприємців, експертів, науковцівтощо))

Кількістьучасниківконсультацій, осіб

Основнірезультатиконсультацій (опис)

1

Опитування суб’єктів господарювання

40

Надано пропозиції щодо вдосконалення розробленого проекту акта

2. Вимірюваннявпливурегулюваннянасубєктівмалогопідприємництва (мікро­ тамалі):

Кількість суб’єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання, — 10170 (одиниць);

Питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив, — 100 % відповідно до таблиці «Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання»).

3. Розрахункивитратсубєктівмалогопідприємництванавиконаннявимогрегулювання

Порядковийномер

Найменуванняоцінки

Упершийрік (стартовийріквпровадженнярегулювання)

Періодичні (занаступнийрік)

Витратизапятьроків

Оцінка «прямих» витратсубєктівмалогопідприємництванавиконаннярегулювання

1

Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів)

Не потрібні

Не потрібні

Не потрібні

2

Процедури повірки та / або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування

Не потрібні

Не потрібні

Не потрібні

3

Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати — витратні матеріали)

Не потрібні

Не потрібні

Не потрібні

4

Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування)

Не потрібні

Не потрібні

Не потрібні

5

Інші процедури

—

—

­

6

Разом, гривень

0,00

0,00

0,00

7

Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць

3390

3390

10170

8

Сумарно, гривень

0,00

0,00

0,00

Оцінкавартостіадмініструванняпроцедурсубєктівмалогопідприємництващодовиконаннярегулюваннятазвітування

9

Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання

Не потрібні

Не потрібні

Не потрібні

10

Процедури організації виконання вимог регулювання

Не потрібні

Не потрібні

Не потрібні

11

Процедури офіційного звітування

Не потрібні

Не потрібні

Не потрібні

12

Процедури щодо забезпечення процесу перевірок

Не потрібні

Не потрібні

Не потрібні

13

Інші процедури

Не потрібні

Не потрібні

Не потрібні

14

Разом, гривень

0,00

0,00

0,00

15

Кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць

3390

3390

10170

16

Сумарно, гривень

0,00

0,00

0,00

Бюджетнівитратинаадміністрування регулюваннясубєктівмалогопідприємництва

Розрахунок бюджетних витрат на адміністрування регулювання здійснюється окремо для кожного відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що залучений до процесу регулювання.

Державний орган, для якого здійснюється розрахунок вартості адміністрування регулювання: Харківська міська рада, а саме: Департамент комунального господарства.

Процедурарегулюваннясубєктівмалогопідприємництва (розрахунокнаодноготиповогосубєктагосподарюваннямалогопідприємництва — запотребиокремодлясубєктівмалогопідприємництватамікро­підприємництва)

Плановівитратичасунапроцедуру

Вартістьчасуспівробітникаорганудержавноївладивідповідноїкатегорії (заробітнаплата)

Оцінкакількостіпроцедурзарік, щоприпадаютьнаодногосубєкта

Оцінкакількостісубєктів, щопідпадаютьпіддіюпроцедурирегулювання

Витратинаадмініструваннярегулювання (зарік), гривень

1. Облік суб’єкта господарювання, що перебуває у сфері регулювання

—

—

—

—

­

2. Поточний контроль за суб’єктом господарювання, що перебуває у сфері регулювання, у тому числі:

— камеральні

— виїзні

—

—

—

—

­

3. Підготовка, затвердження та опрацювання одного окремого акта про порушення вимог регулювання

—

—

—

—

­

4. Реалізація одного окремого рішення щодо порушення вимог регулювання

—

—

—

—

­

5. Оскарження одного окремого рішення суб’єктами господарювання

—

—

—

—

­

6. Підготовка звітності за результатами регулювання

—

—

—

—

­

7. Інші адміністративні процедури (уточнити)

—

—

—

—

­

Разом за рік

—

—

—

—

­

Сумарно за п’ять років

—

—

—

—

­

Державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу) та
непередбачаєдодатковихбюджетнихвитрат.

4. Розрахуноксумарнихвитратсубєктівмалогопідприємництва, щовиникаютьнавиконаннявимогрегулювання

№ п / п

Показник

Перший рік регулювання (стартовий)

За п’ять років

1

Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання

—

­

2

Оцінка вартості адміністративних процедур для суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування

—

­

3

Сумарні витрати малого підприємництва на виконання запланованого регулювання

—

­

4

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва

—

­

5

Сумарні витрати на виконання запланованого регулювання

0,00

0,00

5. Розробленнякорегуючих (помякшувальних) заходівдлямалого підприємництващодозапропонованогорегулювання

Для суб’єктів господарювання корегуючим (пом’якшувальним) заходом є те, що витрати на виготовлення Паспорта водного господарства проводяться тільки при укладенні договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення,
призмінікількісноготаякісногоскладустічнихводспоживача, атакожпризбільшенніобсягівводовідведеннята / абозмінітехнологічнихітехнічнихумовводопостачаннятаводовідведенняприздійсненнігосподарськоїдіяльностіспоживача.

При умови збереження обсягів водовідведення та відсутності змін у господарської діяльності, суб’єкт господарювання витрат по виготовленню нового Паспорту водного господарства не несе.