100-річний ювілей Галини Різник

Життя прожити, не поле перейти,- говорить Галина Різник. Народну мудрість добре знає, бо за плечима ціла епоха. І хоча роки беруть своє та пам"ять підводе, страшну війну, голодомор й досі згадує.

Галина Різник ювілярка

-Трудно было, все было, ходили наменкою, щоб спастися, но все-таки спаслися. А так трудно было, очень трудно.

Усе життя жінка пропрацювала. Має трудовий стаж- сімдесят шість років. Розпочинала зі швачки, потім проявила себе ще в декількох професіях.

Ніна Різник донька ювілярки

-Работала потом на хлебозаводе, а потом, когда война закончилась, она поступила в общежитие, дежурила в общежитии.

Зі сторічним ювілеєм жінку приїхав привітати депутат міськради Анатолій Денисенко. Передав вітання і від Президента України.

Анатолій Денисенко депутат Харківської міської ради

-Сто лет прожить на белом свете в такие трудные времена, и при этом иметь семьдесят шесть лет трудового стажа. Я считаю, что основная задача нас, как молодого поколения обеспечить таким людям достойную жизнь.Они должны в режиме реального времени не испытывать вообще никаких пробелем. И в этом направлении мы работаем.

Те, що підтримка для літніх людей завжди є, каже й подруга ювілярки Олександра Куляпіна. Їй вісімдесят сім років. Говорить, мати таку подругу, як Галина Федорівна – подарунок долі.

Олександра Куляпіна сусідка, подруга ювілярки

-Сорок лет мы дружим, ни разу не ссорились, находили общий язык всегда. Трудно нам было, за молочком ездили далеко.

Жінка також мріє відсвяткувати сторічний ювілей. І тільки з подругою, Галиною Різник, разом.

Євгенія Кутнова, Ігор Луханін.Харьковские Известия