Вони стали жетвами Катинського розстрілу тисяча дев"ятсот сорокового. Більше чоритьох тисяч офіцерів війська Польського війна навіки залишила на харківській землі. Кожної весни сюди – до памятника жертвам тоталітаризму з'їжджаються поляки чи не з усієї Європи. Віддати шану – за патріотизм. Серед викарбуваних на цих табличках імен і родич Моніки.
Моніка Олув волонтер, онука загиблого в Катинському розстрілі (Польща)
-Тут був замордований брат мого дідуся. Я завжди чула цю історію. У мене вдома ця історія була живою. Но нажаль дідусь вже не дожив цих часів, коли можна сказати правду. Но я тут перша з моєї сімї і справді для мене така подія велика.
Крім офіцерів війська Польського у братських могилах – і представники польської еліти.
Вікторія Тараненкова викладач
-От когда идешь профессор, ученый, доктор наук, медицины, инженеры то есть это совершенно штатские люди, среди них есть конечно очень много военных, но они общем для себя чувствовали долгом , когда началась оккупация Польши, вторая мировая война, надо пойти и помочь своей стране.
Квітневий день, як і в сороковому. Нині на їхні могили йдуть чиновники, волонтери та пересічні харків'яни вже з квітами та вінками. Католицьке і правоставне духовенство молиться за душі розстріляних.
На переконання знавців польської культури- головне, аби події, що забрали життя не одного солдата- не повторилися.
Валентина Старушкова голова товариства "Польська культура Донбасу"
-Очень хорошо, что сейчас все изменяется к лучшему, что сейчас отношения между Украиной и Польшей очень теплые. Для того, что бы люди дорожили этими отношениями, я думаю, что все мы должны хорошо помнить к чему может привести неосторожность в обращении друг с другом.
Леся Кочержук
