"Інфосіті" – інформаційно-аналітичний портал

Більше сімох десятків років після Катинського розстрілу

Вони стали жетвами Катинського розстрілу тисяча дев"ятсот сорокового. Більше чоритьох тисяч офіцерів війська Польського війна навіки залишила на харківській землі. Кожної весни сюди – до памятника жертвам тоталітаризму з'їжджаються поляки чи не з усієї Європи. Віддати шану – за патріотизм. Серед викарбуваних на цих табличках імен і родич Моніки.
 
Моніка Олув волонтер, онука загиблого в Катинському розстрілі (Польща)

-Тут був замордований брат мого дідуся. Я завжди чула цю історію. У мене вдома ця історія була живою. Но нажаль дідусь вже не  дожив цих часів, коли можна сказати правду. Но я тут перша з моєї сімї і справді для мене така подія велика.

Крім офіцерів війська Польського у братських могилах – і представники польської еліти.

Вікторія Тараненкова викладач

-От когда идешь профессор, ученый, доктор наук, медицины, инженеры то есть это совершенно штатские люди, среди них есть конечно очень много военных, но они общем для себя чувствовали долгом , когда началась оккупация Польши, вторая мировая война, надо пойти и помочь своей стране.

Квітневий день, як і в сороковому. Нині на їхні могили йдуть чиновники, волонтери та пересічні харків'яни вже з квітами та вінками. Католицьке і правоставне духовенство молиться за душі розстріляних.

На переконання знавців польської культури- головне, аби події, що забрали життя не одного солдата- не повторилися.

Валентина Старушкова  голова товариства "Польська культура Донбасу"

-Очень хорошо, что сейчас все изменяется к лучшему, что сейчас отношения между Украиной и Польшей очень теплые. Для того, что бы люди дорожили этими отношениями, я думаю, что все мы должны хорошо помнить к чему может привести неосторожность в обращении друг с другом.  

Леся Кочержук