Бої і воєнні сни: історія добровольця, який з бойового фронту повернувся на фронт комунальний

24 лютого 2022-го розділило його життя, як і долі мільйонів інших українців, на дві кардинально різні частини. До початку широкомасштабного вторгнення він був майстром дільниці «Харківводоканалу», після продовжив допомагати людям, але вже на іншому фронті, де спецодяг комунальний, змінив на спецодяг військовий. Із приходом ворога Владислав Підгорний добровільно взяв до рук зброю і долучився до захисту своєї країни на полі бою.

ВЛАДИСЛАВ ПІДГОРНИЙ МАЙСТЕР ДІЛЬНИЦІ №5 ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»
Скажу чесно, коли почалася повномасштабна війна – не міг бути в стороні і вирішив піти добровольцем.

Свій шлях військового Владислав почав у лавах 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, приєднавшись до третього батальйону. Як навідник і кулеметник, він пройшов через численні бойові виходи, два роки на передовій випробовували його на міцність щодня. Проте найтяжчими, зізнається чоловік, стали бої за Мар’їнку – запеклі, виснажливі, такі, що назавжди закарбувалися в пам’яті.

ВЛАДИСЛАВ ПІДГОРНИЙ МАЙСТЕР ДІЛЬНИЦІ №5 ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»
Під Білоруссю були, коли планувався ще один наступ. В Донецькій області, саме Марʼїнка. Потім після поранення мене перевели в 33-тю бригаду. Там я був на Запорізькому напрямку. Оріхове, тобто там ось. Ну, а потім вже, коли перевівся я до 87-го батальйону, мене покликав побратим з 95-ї. Там я вже був водієм. В основному, це був Житомир.

Війна навчила його жити одним днем, адже він був там, де кожна хвилина могла стати останньою. Владислав бачив смерть, втрачав побратимів, проте знаходив і моменти людяності серед хаосу. Чоловік згадує, як на півночі України, під час оборони кордонів, місцеві приносили захисникам їжу. Одна з таких історій запам’яталася йому найбільше.

ВЛАДИСЛАВ ПІДГОРНИЙ МАЙСТЕР ДІЛЬНИЦІ №5 ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»
Негативного багато було, загинуло багато побратимів. Позитиву.. позитив теж був. Раз була ситуація, їхали під Білоруссю, захищали кордони, люди нам давали гуманітарку. Тобто, ми їхали на вантажівці і ми вже сидимо-сидимо, а нам овочі і все таке давали. І я вже не витримав і кажу: «Господи, хоч би хто дав мʼяса». І тоді почув це один із жителів і побіг. Прибігає з сумками, а там тушонка. Оце було. Я сиджу, думаю, Боже, як він почув, я ж тихо сказав.

Провівши два роки на фронті, Владислав отримав поранення, тому вимушений був повертатися. Однак довго відпочивати чоловік собі не дозволив. Лише три дні – і він знову взявся до роботи на рідному комунальному підприємстві.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ВЛАДИСЛАВ ПІДГОРНИЙ МАЙСТЕР ДІЛЬНИЦІ №5 ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»
Я прийшов, і одразу влаштувався. Грубо кажучи, в четвер звільнився, а в понеділок я вже вернувся знову на роботу. Тобто, три дні відпочив. Але потім взяв відпустку, поїхав в Одесу. Там відпочив. І, в принципі, стало легше, тепер працюю.

Війна змінює, каже Владислав, змушує ставитися до життя простіше. Однак забути про неї неможливо. Іноді чоловікові сниться поле бою, іноді – ті, хто залишився там назавжди.

ВЛАДИСЛАВ ПІДГОРНИЙ МАЙСТЕР ДІЛЬНИЦІ №5 ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»
Війна сниться, звичайно. Часто сниться. Були моменти, коли хотілося повернутися. А потім зранку прокидався, і бажання відпадало.

Тепер Владислав має новий фронт, але не менш важливий. У Харкові йде відновлення, і він робить усе, аби комунальна інфраструктура працювала стабільно.

ВЛАДИСЛАВ ПІДГОРНИЙ МАЙСТЕР ДІЛЬНИЦІ №5 ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»
Мені чим ця робота ще подобається, це тим, що ми допомагаємо людям. І коли якусь працю ти виконав, і люди задоволені, ти і сам задоволений, відповідно. Подобається допомагати людям.

Подальші плани на майбутнє у чоловіка лише одні – жити самому і забезпечувати таку ж можливість для інших. А мрії? Вони прості: тиша, мирне небо і можливість знову, бодай на кілька днів, побачити море.

ВЛАДИСЛАВ ПІДГОРНИЙ МАЙСТЕР ДІЛЬНИЦІ №5 ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»
Поки іде війна, ніяких планів немає. Бо може змінитися все іншим днем. А так, жити, вижити. Влітку зʼїздити на море, все. Поки такі плани.

ОСТАННІ НОВИНИ

Без них місто б не вижило: Харків дякує людям, по-справжньому відданим своїй справі

Чеська делегація в Харкові: обговорили допомогу комунальній сфері та медицині

Свято працівників ЖКГ. Співробітники Холодногірського та Новобаварського районів приймають вітання