Боронячи Україну, отримав поранення, але не здався: історія харківського комунальника (відео)
Харківські комунальники не тільки тримають свій фронт, тут у місті, а і йдуть на передову захищати свій дім та країну. Так, працівник КП «ХТМ» Олександр Черепов з самого початку повномасштабного вторгнення долучився до військових аби обороняти Харків.
ОЛЕКСАНДР ЧЕРЕПОВ ПРАЦІВНИК СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ КП «ХТМ»
На тракторі працював, откачував воду по теплових мережах. 26 лютого пішов до адміністрації. Ну там залишився десь на місяць, потім мене посадили на маніпулятор, возили споруди, бетонні блоки, їжі по всьому місту. А потім 17 квітня мені товариш подзвонив, що формується добровольче формування «Хартія». Ну і пішов в «Хартію».
Захищати Харків та Україну, каже Олександр, вирішив без вагань.
ОЛЕКСАНДР ЧЕРЕПОВ ПРАЦІВНИК СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ КП «ХТМ»
Чого пішов? Побачив у вікно як били по місту ці всі взриви, горіло все, Салтовка горіла. Ну не зміг сидіти вдома, тому й пішов. В мене є діти, жінка, я родом з Сумської області, тому пощитав так потрібно. Всі нормально відреагували, тому що ну другого як би виходу я не бачив, все одно комусь це треба робить. Хотя в армії я не служив, не знаю, просто пішов. Я так розумів що туда все одно прийдеться йти, хочу я чи не хочу все равно кроме нас я так щитаю, що ніхто цього робить не буде. В чом дома був, одів куртку і пішов, там все дали. Пропускали по паспорту, довго в очереді стояв, десь о другій годині ночі нам видали зброю і весь період часу ми там знаходилися в обладміністрації, які хлопці були з бойовим опитом, їх вивозили на оборону міста, а оскільки у мене немає бойового опиту ми там допомагали харчі загружали, забирали з залізниці волонтерські ну отак от якось і служили потроху.
Далі, в житті Олександра з’явилося ще одне місто – Бахмут. У тій паралельній реальності, пригадує чоловік, жахливим було все.
ОЛЕКСАНДР ЧЕРЕПОВ ПРАЦІВНИК СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ КП «ХТМ»
Я був на другій лінії оборони я був мінометником, на першій лінії ми не були. Ну це Луганська область: Стельмахівка, Берестове, а потім Бахмут. Бахмут це саме так жарко там було дуже, і в Бахмуті отримав поранення. Бахмут – це ад, я можу тільки так сказать, не хотілось би такого щоб було з Харковом, як в Бахмуті.
Саме в Бахмуті Олександр отримав поранення. Кілька поранень, операція, втрата ока та уламок, який залишиться з ним на все життя, адже лікарі не можуть його видалити.
ОЛЕКСАНДР ЧЕРЕПОВ ПРАЦІВНИК СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ КП «ХТМ»
Ми приїхали після нічного, виконували завдання, і десь в 11 ранку ми поїхали допомагати іншим підрозділам з мінометами. І в один момент був артилерийський обстріл ворога і попав боєприпас. Нас двох з мого підрозділу поранило, мене в голову, а мого товаришща в ногу. Там теж були 200-ті. Чесно я не помню я був у свідомості ну на одне око я багато крові втратив, тому я все смутно помню. В мене осколок в голові, вирізали око, тому що воно вже там, як лікарі сказали там уже все. Ну і повернувся додому. Осколок не можна доставать, як я розмовлялв з лікарями, він там і остається, він там задів якусь частину оболочки мозгу, я не знаю я не лікар тому не понімаю сказали так і всьо отак і живу.
Але попри поранення, чоловік повернувся до свого підприємства та зараз охороняє його.
ОЛЕКСАНДР ЧЕРЕПОВ ПРАЦІВНИК СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ КП «ХТМ»
Поранили мене 9 лютого того року. Я був у госпіталі 2 місяці, мене списали по добровільному контракту. Пробув я десь місяців шість дома і повернувся на роботу. Подзвонили мені з відділу кадрів теплові мережі і запропонували на посаду охоронця і я пішов.
А Харків, ділиться Олександр, сподобався йому одразу ж як приїхав. Щиро полюбив це місто та готовий за нього боротися.
ОЛЕКСАНДР ЧЕРЕПОВ ПРАЦІВНИК СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ КП «ХТМ»
Я сюда приїхав ще до війни, тому мені якось дуже сподобалось це місто, воно не таке було розбите як зараз, це все я бачив своїми очами як його били, тому я не знаю, от чомусь мені Харьков і все. Він запав мені в душу, тому я не хочу отсюда їхать і будем боронить до краю, ні в якому разі Харков не здамо. Все тут гарне, куди не подивись, все гарне, тільки те шо його зруйнували на очах, це дуже боляче. Усі ці тривоги безперервні і діти вже привикли вони раніше цього не чули, зараз це все воспринімають нормально, тому з Харкова нікуда не збираємося ні заграницю нікуда будемо тут, в цьому місті.
А зараз, каже Олександр, головне бажання – щоб скінчилася війна і перестали гинути люди. А вже далі – відбудувати Харків, щоб ніщо у ньому не нагадувало про вибухи та смерть.
ОЛЕКСАНДР ЧЕРЕПОВ ПРАЦІВНИК СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ КП «ХТМ»
Мрії – щоб закінчилась війна оце мрія, і поскоріше, тому що дуже багато загиблих і мирного населення, і друзів і хлопців, прям зараз щоб ця мрія як би збулась.
ОСТАННІ НОВИНИ
Випуск № 143 (901) від 28.11.2024
