Бронювання працівників: хто і як може отримати відстрочку від мобілізації (відео)

Бронювання працівників під час воєнного часу дає відстрочку від призову на службу в Збройних силах України. Працівник зі списку, затверджений Міноборони, залишається на робочому місці. До 24 лютого, був окремий вид бронювання – спеціальний військовий облік, який стосувався державних органів, переважно правоохоронців. Та з початком повномасштабної російської агресії з’явилася велика кількість інших категорій працівників. Кабмін ухвалив новий порядок, що регулює питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного часу. Так, процедура бронювання була введена для забезпечення працівниками критичної інфраструктури. Вони продовжують працювати на своїх посадах і не можуть бути мобілізовані протягом строку дії відстрочки.

ПОРЯДОК БРОНЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ
Хто може забронювати працівників: під час дії воєнного стану забронювати працівників, крім державних органів, можуть також усі підприємства, установи, організації, які задовольняють потреби ЗСУ, інших військових формувань, населення, незалежно від наявності мобілізаційних завдань.

При цьому, фізична особа-підприємець не може бронювати власних працівників, оскільки ані закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, ані відповідна постанова Кабміну не визначають їх у такому переліку. Бронювання застосовується, коли працівник має більшу цінність на своєму місці, ніж у лавах Збройних сил України.

СТ. 25 ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО МОБІЛІЗАЦІЙНУ ПІДГОТОВКУ ТА МОБІЛІЗАЦІЮ”
Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
– в органах державної влади;
– в органах місцевого самоврядування;
– на підприємствах, в установах, яким встановлено мобілізаційні замовлення.
Крім мобілізаційних завдань, підставою для бронювання може бути задоволення потреб ЗСУ та населення.

Бронювати працівників також можуть уповноважені банки, які залучаються до роботи в умовах воєнного стану. Окремо передбачена і можливість бронювання ще двох категорій військовозобов’язаних: водіїв, які здійснюють перевезення для потреб ЗСУ, гуманітарних вантажів, а також працівників підприємств залізничного транспорту.

ПОСТАНОВА КАБМІНУ № 94
ДЕЯКІ ПИТАННЯ БРОНЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ В УМОВАХ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ
Якщо підприємство, установа, організація має право бронювати найманих працівників, то, фактично, може забронювати будь-якого з них, якщо він:
– працює на підставі трудового договору або ж трудового контракту;
– є військовозобов’язаним та, відповідно, перебуває на військовому обліку (жінок, які не перебувають на військовому обліку, а також чоловіків, які зняті з військового обліку неможливо забронювати
– раніше проходив військову службу (законодавством не передбачено такої вимоги, проте у певних рішеннях було відмовлено у бронюванні з такої підстави).  

Навіть за наявності усіх наведених вище умов існують також певні категорії найманих працівників, яких не можна забронювати.

ПОСТАНОВА КАБМІНУ № 94
ДЕЯКІ ПИТАННЯ БРОНЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ В УМОВАХ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ
Не можна бронювати тих:
– які мають відстрочку від призову під час мобілізації з інших підстав (наприклад, якщо людина має на утриманні дітей-сиріт або самостійно виховує дитину віком до 18 років чи водночас є студентом, що навчається за денною формою і отримав відстрочку через таку підставу, аби уникнути подвійної відстрочки) ;
– які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності (для прикладу, такими є спеціальності бойових машин і бронетранспортерів, артилерії, стрілецькі та розвідувальні, радіотехнічних засобів управління ракетами тощо. Військово-облікову спеціальність працівника можна перевірити у військовому квитку).

У такому випадку Міноборони не погоджує наказ Мінекономіки і відповідно особа не бронюється. Але щодо тих, хто підпадає до  бронювання, то тут, кажуть адвокати, головне визначити суб’єкт, до кого слід подати заявку на бронювання й сформулювати пропозицію. Зазвичай це орган центральної влади – профільне міністерство чи відомство.

Так, для аграрного підприємства, це буде Мінагрополітики, а щодо IT-шників треба звертатися до Мінфицри. А у разі звільнення працівника, відповідно порушується питання скасування бронювання. Також за правилами Мінобоони строк дії відстрочки не може перевищувати шість місяців. За потреби потім питання бронювання вирішується повторно, і статус продовжується.

ПОСТАНОВА КАБМІНУ № 94
ДЕЯКІ ПИТАННЯ БРОНЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ В УМОВАХ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ
Відстрочка від призову підлягає анулюванню у разі:
– закінчення строку її дії;
– завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення;
– ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
– звільнення військовозобов’язаного.