«Буде вже збережене назавжди». Де в Харкові планують увічнити пам'ять про події та героїв війни? - "Інфосіті"

Вулиця Шевченка. 134 школа. Саме тут в лютому 2022-го точився ключовий і водночас важкий бій для Харкова. Ситуація у мегаполісі висіла на волосині. Бо 27 лютого, в перші дні повномасштабного вторгнення, рашисти продерлися до Харкова. Спецпризначенці рф заблокувались в навчальному закладі. Складати зброю не забажали, тому українські військові вимушені були їх ліквідувати просто в школі. Зараз 134-та це суцільні руїни.

Бій по вулиці Шевченка, пригадує пані Наталія, відбувався практично біля її дому. Зараз все залишилося в спогадах, про які не хочеться пригадувати.

НАТАЛІЯ
Мы же здесь жили. Мы никуда не уезжали. Мы все время никуда. Вот невестка моя была беременна. Мы сидели во время беременности в подвале. Возле моего дома стоял танк. С танка шли отстрелы в школу. Мы в курсе были вот всех этих событий. Это буквально 200 метров от моего дома находится школа. От со своего окна я видела, как наши ребята, вот там ресторан, как окружали его, как вылавливали этих заложников, которые сидели в школе. Очень страшно, очень страшно. Но, мы надеялись, знаете, я смотрела на наших ребят, которые стояли практически возле моего дома, вот насколько они подготовлены, какая экипировка. Я почему-то верила, что все хорошо. Потому, что вся семья была радом с нами. И еще больная собака, которая прожила с нами 14 лет. У нее была онкология. Вот мы не могли ее ни с собой взять, и не могли ее оставить.

Сьогодні жінка з внучкою знову тут,- неподалік місця тодішніх важких боїв за Харків. Вийшли, кажуть, погратися у саду, що навпроти 134-ї школи. Це місце відпочинку має назву – Карякін сад, і саме тут переконані місцеві, не вистачає пам’ятного знаку на згадку тих подій та на честь героїв сьогоднішньої війни. Війни в умовах якої досі живе Україна та прифронтовий Харків.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

НАТАЛІЯ
Школа абсолютно рядом тут недалеко, тут 100-150 метров. Вот в принципе Карякинский парк неплохая идея вот центр парка поставить какой-то памятник. Какую-то аллею, окультурить, чтобы это были лавочки, стоял памятник. Чтобы люди могли прийти и вспомнить о всех этих событиях, которые мы , я считаю, что мы уже пережили в Харькове и в данном районе.

У муніципалітеті вважають: ставити чи не ставити памятні знаки, повинні вирішити люди – люди, які стали частиною цієї важкої історії як України, так і Харкова.

ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
На мене, саме таке пам’ятне місце це дійсно ось ця школа. Тому що це саме таке от болюче таке було. Це ось така моя думка.

ІЛЛЯ
Це дуже важливо і це буде збережене уже назавжди. Мабуть замість тієї школи має бути щось пам’ятне.

ГАСАН
Мені здається, що можна б було встановити пам’ятник у нас на площі. Бо це найбільш популярне місце у Харкові. Про нього усі знають. Але щодо якогось конкретного місця, що це буде трохи нераціонально. Бо найбільш доречно, щоб така пам’ятка була у такому місці про яке усі знають.

АНЖЕЛІКА
Я вважаю, що це треба зробити у проходному місці. Тому що то треба їхати до цієї школи. А так, щоб люди ходили, моталися. Тому це повинне бути місце публічне. Це на мій погляд. Я не виїжджала, тому я все пам’ятаю. Під обстрілом були. Два рази. Все пам’ятаю і буду завжди пам’ятати. У подруг загинули чоловіки у нашому місці. Не військові, а звичайні люди. Люди відвернулися у війну. Оце саме страшне. Залишились тільки син, мама і родичі, які підтримували. А остальні відвернулись. Самі ближчі. Оце саме важко. Тому я вважаю, що ось так от пройшовся, знаєш університет. Госпром. Місце має бути прохідне. Люди шану віддають, ось як я у Києві була на майдані героїв. Це публічне місце. Ти все рівно підеш, і там хвилину построїш. Біля школи да, тяжко, ну не знаю, пусть це народ рішає.

ІЛЛЯ
Тут треба з декількох боків роздивитись, я вважаю. Це напевно, або пам’ятник, або споруда. Для Харкова на сьогоднішній час вона буде найцінніша. Я бачу, у нас там є пам’ятник біля пам’ятника Шевченка, загиблим дітям, які, на жаль, ніколи не стануть дорослими. Мене навіть зараз скребе. Ну, блін. Важко так. Де поставити, де вшанувати? Я думаю, що зараз трішки не на часі якійсь споруди великі будувати. Це краще спитати у людей, які зараз воюють. Бо я на щастя, або на жаль, не військовий. Хоча у мене багато друзів військових, і я думаю, що вони негативно зараз поставляться, що їх працю, їх життя, їх досвід якось зараз будуть вшановувати. А після війни це десь ось тут на площі треба зробити. Це центр міста. І цього центру міста не було б, якби не люди, які відбивали. Я і від хлопців чув. Харків це просто, та я і бачу, всюди по місту пройди, тут в радіусі 500 метрів знайдеш 100% куди ці гади щось кидали. Тому відповідаючи на ваше питання, зараз щось ставити не на часі. А якщо і щось ставити, то після війни. А де ставити, то тут на площі, щоб всі бачили і майбутнє покоління також бачило. Тому що ці москалі кляті вони нашу історію вічно нас гасять, гасять і гасять. Вибачте за мій французький.

ОСТАННІ НОВИНИ

Миколаїв атакували БпЛА. ЗСУ відновили позиції біля Сіверська. РФ збільшить виробництво “Шахедів”

Харків готує нове покоління водіїв громадського транспорту: перший випуск програми перепідготовки

У звичайний двір Салтівського району завітало новорічне диво