Чи є майбутнє у Журавлівського “мертвого” лісу: думка біолога

Колись зелений та тінистий, а нині більше схожий на пустку. Дедалі частіше харків’яни почали називати Журавлівський ліс “мертвим”, і посприяла цьому не лише нещодавня пожежа. Хоча вогонь і випалив більше 3 га. території, більше шкоди деревам завдала коренева губка. Перші її осередки тут почали з’являтися ще у 2007 році, із того часу цей гриб поступово одна за одною вбив сотні сосен. Харківський біолог Юрій Бенгус зазначає, що причина розповсюдження кореневої губки у Журавлівському лісі цілком однозначна.

ЮРІЙ БЕНГУС СТАРШИЙ ВИКЛАДАЧ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. Г. С. СКОВОРОДИ
Навіть лісом це місце не дуже можна назвати, бо ліс з точки зору біолога – це біоценоз. Де багато видів обʼєдналися і створили єдиний такий біоценоз. Це були скоріше лісові монокультури сосни. Тобто тут посадили лише один вид – сосну, і посадили її одновікову. Через це цей біоценоз нестійкий. Або хвороби, або шкідники такі біоценози зазвичай швидко можуть знищити. Це й відбулося тут. Тут не було біорізноманіття природного, і коли сюди зайшла коренева губка, то корені сосни, вони поєднані між собою одне коріння однієї сосни поєднано з іншими. І так передавалася ця хвороба і сосна майже вся загинула.

Теоретично кореневу губку могла б побороти відповідна отрута. Але на практиці це призведе до ще гірших наслідків.

ЮРІЙ БЕНГУС СТАРШИЙ ВИКЛАДАЧ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. Г. С. СКОВОРОДИ
Ця хвороба, вона пронизує всю кореневу систему сосни. Тобто, це гриб, який на 5-10 метрів у глибину. І якщо пролити отруту на гектар цього лісу на 5 метрів у глибину, то це – вбити все.

Оскільки причина загибелі сосен наразі чітко визначена, такою ж чітко визначеною у біолога є і відповідь на питання “А як з цим всім боротися?”

ЮРІЙ БЕНГУС СТАРШИЙ ВИКЛАДАЧ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. Г. С. СКОВОРОДИ
Оскільки цей ліс, точніше лісові культури, загинули через відсутність біорізноманіття, то з точки зору біолога і еколога найкраще створювати тут такий біоценоз, який би включав максимальне різноманіття. Це стосується не тільки видів дерев. Ну, наприклад, коренева губка вона поширювалася в грунті, тому дуже важливо було б, якщо тут були різні види грибів. Тому одна з речей, яку я вважаю, треба врахувати, це висаджувати тут породи, які є місцевими і дружать з місцевими видами грибів, тоді вони будуть протистояти кореневій губці і не давати їй поширюватися так швидко.

Пан Юрій акцентує, що до вибору дерев для висадки у Журавлівському лісі потрібно ставитися відповідально та розважливо. Зокрема, варто враховувати, яких комах та грибів принесуть із собою ті чи інші види. Перш за все, біолог радить звернути увагу на звичайні дуби, адже їм до вподоби така місцевість і вони чудово б доповнювали тамтешній біоценоз. Доказом слів пана Юрія слугують і маленькі дубочки, які проросли де-не-де на території лісу із жолудів, загублених птахами.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

Свої ідеї щодо відновлення Журавлівських насаджень пан Юрій озвучить під час розробки проєкту озеленення цієї території, до якого біолога запросили долучитися “Харківзеленбудівці”. Загалом, можна помітити, останнім часом комунальники почали дедалі тісніше співпрацювати із науковцями.

ЮРІЙ БЕНГУС СТАРШИЙ ВИКЛАДАЧ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. Г. С. СКОВОРОДИ
Буде проєкт озеленення цієї території і тоді я зможу сказати з точки зору еколога, що краще тут треба зробити. Але вони вже зрозуміли, що потрібно співпрацювати і по рубкам, і по обрізці, і по газонам, по боротьбі з амброзією. І ця співпраця вже відбувається, вони вже запрошували мене. І сьогодні якраз я їхав до вас, а перед цим я зустрічався з працівниками «Зеленбуду» і розповів, як обрізати ялини.

Виходячи із наявного досвіду, прогнози на співпрацю із комунальниками у пана Юрія доволі оптимістичні.

ЮРІЙ БЕНГУС СТАРШИЙ ВИКЛАДАЧ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. Г. С. СКОВОРОДИ
У мене дуже гарні враження. Вони вислуховують, вони дозволяють розповідати все те, що я кажу, вони все підлаштовують так, щоб мені було це зручно зробити. Мені здається, що всі чують, потім навіть сказали, щоб я зробив перевірку, наскільки фахівці зрозуміли, те, що я їм розповів. Щоб я їм задавав питання, робив тести, ми це, мабуть, зробимо.

Однак біолог акцентує, що навчати розуміти природу потрібно не лише комунальників, а і всіх без винятку харків’ян. Зокрема, у містян повинно бути усвідомлення того, що деякі речі можуть виглядати не дуже привабливо, але з точки зору екології відіграватимуть важливу роль. До прикладу, мертві дерева в лісі не завжди треба прибирати, адже це елемент біорізноманіття, там можуть жити комахи. Аналогічна ситуація і з газонами у місті. Деякі з них краще засаджувати багаторічними травами. І хоча наприкінці літа вони витрачатимуть зелений колір, але будуть корисними у своїх біоценозах.

ЮРІЙ БЕНГУС СТАРШИЙ ВИКЛАДАЧ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. Г. С. СКОВОРОДИ
Всіх треба навчати. Треба навчати і тих, хто доглядає, і тих, хто керує, і тих, хто просто живе поруч, і щоб вони знали, що це таке.

Хоча наразі проєкт озеленення Журавлівсього лісу ще не затверджено, пан Юрій із власною ініціативи та за допомогою молодого покоління висаджує на спорожнілих місцях дубові жолуді в надії відновити колишні густі зелені насадження.

ЄЛИЗАВЕТА ШКОЛЯРКА
Треба, щоб молодь долучалася, бо якщо нічого не робити… треба саджати, бо це наша природа. Ми повинні її оберігати. Не треба ії травити, бо це все не допоможе.

ОСТАННІ НОВИНИ

В приватному секторі Новобаварського району комунальники замінюють технічно зношену ділянку труби

Харків’ян просять не спалювати, а утилізувати. Про що кажуть двірники?

День музики у Харківському метрополітені