Держборг України збільшився: скільки ми винні міжнародним партнерам (відео)

30.01.2024 20:11   -

За підсумками 2023 року державний борг перевищив 5,5 трлн. грн., збільшившись з початку війни удвічі. Такі дані наводить голова профільного комітету у Верховній Раді Данило Гетманцев. Він зазначає, що зі збільшенням видатків, в тому числі й у сфері оборони, Україна бере все більше боргових зобов’язань.

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ ГОЛОВА КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ, ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
За даними Міністерства фінансів, на 31 грудня 2023 року державний та гарантований державою борг досяг 5 519,5 млрд. грн. або 145,3 млрд. дол. у валютному еквіваленті. За 2023 рік державний борг збільшився: у гривні на 35,4% (+ 1444 млрд. грн.), у валютному еквіваленті на 30,4% (+33,9 млрд. дол.)

Чиновник додає, що найбільший вплив на зростання заборгованості у 2023 році мало отримання макрофінансової допомоги (пільгових кредитів) від ЄС на суму 18 млрд. євро, що обумовило 55% всього зростання держборгу у гривневому еквіваленті і 61% – у валютному.

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ ГОЛОВА КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ, ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
На приріст держборгу також вплинуло отримання кредитів за програмами МВФ, Світового банку, ЄБРР, а також від уряду Канади.
Як і минулого року, левова частка (близько 6/7) зростання всього державного боргу у 2023 році обумовлювалась збільшенням зовнішньої заборгованості. Решта (1/7) – коштом облігацій внутрішніх державних позик України.

За даними Гетманцева, видатки на обслуговування державного боргу у 2023 році склали 8,2% видатків загального фонду державного бюджету – проти 6,5% у 2022 і 12,4% у 2021 році.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ ГОЛОВА КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ, ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
З початку війни основний приріст державного боргу зумовлюється зовнішніми позиками від офіційних кредиторів. З 28.02.2022 державний борг зріс на 102% (+2 789,4 млрд. грн.), у валютному еквіваленті – на 56% (+52 млрд. дол.). У борговій структурі зовнішній держборг збільшився до 70% (до війни 60,9%), борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) – 72,8% (65,1%).

Отже, підсумовує голова комітету, за 2 роки війни структура державного боргу об’єктивно погіршилась. Утім, держава продовжує роботу із реструктуризації частини зовнішнього боргу.

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ ГОЛОВА КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ, ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Перед офіційними кредиторами з G7, Паризького клубу – до кінця березня 2027 року, перед комерційними кредиторами (єврооблігації, ВВП – варанти) – наразі до серпня 2024 року, але за програмою МВФ також заплановано продовження до 2027 року. Це суттєво зменшує навантаження на бюджет: завдяки реструктуризації очікується економія на погашенні і обслуговуванні держборгу у 2024 році у сумі 4,6 млрд.дол, сумарно до 2027 року – 14,8 млрд.дол.

Тож експерти наголошують, що за підсумками 2023 року співвідношення державного боргу до ВВП складе близько 85% ВВП (проти 78,4% у 2022 і 48,9% у 2021 році). Водночас, попередні прогнози на цей рік були набагато гіршими, додає Гетьманцев, зокрема МВФ давав 98% ВВП.

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ ГОЛОВА КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ, ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Отже, боргове навантаження на економіку залишається високим, боргові ризики зросли, але ситуація на сьогодні є контрольованою. Про це свідчить успішний перезапуск внутрішнього боргового ринку, продовження реструктуризації перед офіційними кредиторами, а також озвучені плани Мінфіну повернутись на ринки зовнішніх комерційних запозичень вже у 2025-2026 роках.
Поради різноманітних блогерів як нам не повертати кредити МВФ та й загалом домовитись про списання офіційного зовнішнього боргу, звісно підкупають якщо не «новизною», то «святою простотою». Але управління державним боргом – це не про хайп, а насамперед про вибудовування довіри, яку легко втратити і потім важко повертати. Це стосується в тому числі і періоду війн. На фоні затримок із зовнішнім фінансуванням важливо, аби наша боргова політика була послідовною, а країна залишалась передбачуваним позичальником.

ОСТАННІ НОВИНИ