“Группы смерти” уже в Украине. Как социальные сети убивают подростков
Україну сколихнула новина про самогубство п'ятнадцятирічної дівчини з Маріуполя. На сторінці дівчини в соціальній мережі все про смерть. Дівчина готувалась.
ЦИТАТА
– Я и не думала, что прыгать будет так страшно: вроде бы сделай шаг вперёд и всё, дело сделано. Но этот самый шаг капец как сложно сделать…". А спустя 20 минут, в 11:51 новый пост: "Мне страшно, я боюсь…
А ось останній запис. зроблений дівчиною за життя. Квест пройдено. Залишився один крок. Як виявилось, п'ятнадцятирічна дівчина стала жертвою так званої "групи смерті" в соціальній межі. і, як з'ясувалось після, вона – не єдина. Ще кілька випадків трапились в інших областях країни, і хоч офіційних підтверджень того, що стало причиною смерт дітей немає, батьки впевнені: у всьому винні соцмережі.
Наразі в соціальній мережі десятки відкритих та закритих "пабліків", в яких дітей штовхають на самогубство. "Тихий дім", "море китів", "мертві душі". Сотні учасників, сумні зображення та записи на "стіні". В коментарях – історії тих, хто зусиллями адміністраторів "груп смерті" підійшов до межі впритул.
ЦИТАТА с группы "Вконтакте"
– Долгое время сидела в его группах и группах про суицид. В итоге 18.10.16 вены вскрыла, сразу же хотела спрыгнуть, но сняли, а руки зашили (21 шов был).
В "групах смерті" підлітки стають учасниками квесту, сенс якого не вкладається в голові. Одне за одним вони виконують завдання адміністраторів, остання місія – померти.
Учасниками "груп смерті", кажуть психологи, найчастіше стають діти, які намгаються втекти від реальності – від жорстокості батьків, невизнання однолітків та нестачі уваги в реальному житті.
Тетяна Балан психолог
Если дети сталкиваются с такими проблемами, то, конечно, они будут искать способ контактировать, где им комфортно. и если это не будет семья, если это не будут только родители, это будут сверстники. И придется контролировать, с кем общаются ваши дети, в каких социальных сетях и группах они состоят. и чем меньше у родителей доверия с детьми, тем сложнее им будет контролировать. И тогда возникает вопрос, а какое у нас должно быть взаимодействие с детьми, чтобы можно было спокойно поговорить. Рекомендация сказать так : "А можно я посмотрю твою "стену", в каких группах ты состоишь? Я не буду, конечно, читать твои переписки, это очень личное, безусловно " .
Викликати настороженість батьків мають зображення з японських аніме чи зображення китів, що плавають і перевертаються в повітрі. Саме вони – символ людини, що падає. Символ підлітка, який стрибає з даху. Побачивши таке на "сторінці" свого чада, спеціалісти радять поговорити з дитиною по душам. Якщо не виходить – вести до психолога, навіть якщо сам підліток проти. Пігулка, кажуть експерти, гірка. Проте, нерідко рятує життя.