Двадцять п'ята сесія міськради стала знаковою. Депутати розглядали питання присвоєння Харкову звання міста військової слави.
Геннадій Кернес Харківський міський голова
-Почетное звание города воинской славы, которое сегодня мы рассматриваем на нашем заседании сессии- это наш долг.
Перша столиця двічі була в окупації. Під час другого захвату німцями, у сорок третьому році, з міста-мільйонника живими лишились менше двохсот тисяч людей. Усі ці данні, всі сімдесят років від дня визволення Харкова збирали історики.
Сергій Куделко директор Центру краєзнавства, професор історичного факультету ХНУ ім.В.Н.Каразіна
-Мы собирали по каплям историю города. Историю мужества, людей, биографий, событий, восстановили все, как было. В целом перед нами открылась грандиозная картина человеческого подвига, человеческого мужества.
Сьогоднішнє рішення сесії стане історичним, – впевнені очевидці тих подій. Адже подвиги людей, які воювали за мирне небо, будуть вшановані. Назавжди.
Микола Касяненко депутат Харківської міськради, голова Харківської міської організації ветеранів України
-У нас освободителей Харькова осталось очень мало, более ста человек. Очень мало людей, как говорится, которые еще двигаются, в основном ходят от кровати до окошка. Благодарны тем депутатам, которые поддержали, чтобы городу Харькову присвоить звания воинской славы.
З присвоєнням місту високого статусу в якості символіки введуть емблему «Харків – Місто військової слави». Затвердили цей статус депутати на основі законодавчої бази, яка є в Україні. а також враховуючи постанову Верховної Ради «Про відзначення 70-річчя визволення міста Харкова від фашистських загарбників». Цю подію вперше святкуватимуть на національному рівні.
Геннадій Кернес Харківський міський голова
-Депутатская группа в Верховной Раде "За Харьков! За Слобожанщину!" выступила инициатором и депутаты Верховного совета поддержали. И есть постановление Верховного совета, есть уже поручение премьер-министра Украины Николая Яновича Азарова по поводу подготовки празднования семидесятилетия освобождения Харькова. Я думаю, что мы все должны сделать максимум, чтобы никто не был забыт, ничто не было забыто.
Євгенія Кутнова
