Харьков простился с Юрием Поярковым

Він став легендою ще за життя. Один із найвидатніших волейболістів ХХ століття, дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен Книги рекордів Гіннеса, Почесний громадянин Харкова і області, "людина-катапульта" – таким Юрій Поярков запам'ятається мільйонам шанувальників у всьому світі. Сьогодні проститися з людиною-легендою до Північного корупусу Університету імені Каразіна прийшли сотні городян. Тут і учні Юрія Пояркова, його друзі та всі ті, з ким він працював.

Ніна Санжарова завідувач кафедри гімнастики, музично-ритмічного виховання і єдиноборств педагогічного університету ім. Г. Сковороди

Потеряли доброго человека, который очень простой, у которого нет таких амбиций чемпиона и великого человека. Он великий человек, но его наверное как мама родила добрым и простым человеком, он со всеми общался. Он на всех праздниках у нас в университете он выходил на сцену, вручал грамоты, поздравления и студенты его лично, весь университет видели его близко, рядом с собой – не там где-то на портретах и мы не знаем кто это. 

Анатолій Туренко ректор автомобільно-дорожнього університету

Когда он работал у нас, то его двери, были больше раскрыты для сотрудников университета, чем двери ректора. Потому что каждый к нему шёл с какой-то бедой и всем он помогал, особенно по здоровью. Безотказный человек был, очень большая потеря для нас. 

Станіслав Люгайло олімпійський чемпіон

Юрий Михайлович был не только выдающимся спортсменом, это человек-легенда мирового волейбола 20 века. Он был прекраснейшим человеком, другом, он воспитал очень большое поколение спортсменов. Но его олимпийский дух остался – именно не сдаваться, стоять и он очень пригодится спортсменам города Харькова. 

Юрій Поярков помер в день свого 80-річчя від тяжкої хвороби. Але до останньої хвилини свого життя він думав про Харків, кажуть його близькі. Слова співчуття рідним видатного харків'янина пролунали від керівництва міста.  

Світлана Горбунова-Рубан заступник Харківського міського голови з питань охорони здоров'я і соціального захисту населення 

Геннадия Адольфовича сегодня нет в городе, он очень об этом сожалеет, он просил передать близким, родным, друзьям свою скорбь, свою печаль, свои переживания по поводу той утраты, которую понёс весь город Харьков, все мы с вами. Когда уходили такие люди мы всегда говорим – безвременно. Потому что они нужны обществу, нужны как пример, как тот катализатор, который заставляет жить, работать, учиться и двигаться вперёд. 

Поховали Юрія Пояркова на другому міському кладовищі.  

Компенсація за зруйноване житло: понад 100 містян прийшли до мобільного ЦНАПу на Салтівці

Жага до життя у кожному русі: історія команди чирлідерів із Харкова

Атака на Харків та Одесу, візит дипломата у Київ та допомога США – головне на ранок 9 листопада