Харків в очікуванні святкування Різдва Христового, що відзначається 7 січня. Особливим вважається Святвечір.
Раїса харків'янка
Обычно мы бываем в церкви. Дома в обед встречаем Рождество. Все как положено 12 блюд. С детьми. Приходят дети на следующий день.
Саме напередодні Різдва на Святий Вечір, згідно традицій, родина має зібратись разом. І чекати першої зірки на небі, що символізує народження Сина Божого. На Святвечір годиться готувати на стіл 12 пісних страв, щоб був ситий кожен місяць нового року. Стіл під скатертиною бажано устелити сіном. З обов'язкових – узвар та кутя.
Любов Борисівна харків'янка
Кутя как символизирует встречу с нашими родственниками, которые умерли. Они как говорят, в это время приходят к нам на кутю. И вот это для нас самое главное. Чтобы наши родственники были всегда с нами.
Саму кутю готують з ячменю, або пшениці. Обов'язково з медом та маком – для достатку та продовження роду. Окрім того, кутю після вечері часто використовували дівчата в своїх ритуалах, виходячи з ложкою куті на вулицю.
Михайло Красиков етнограф
Дівчина виходила за поріг, чи навіть, на вулицю і прислухалася, що вона почує. Чи загавкає, чи задзвенить. І якщо вона щось почує, значить вона в той бік цього року вийде заміж. Якщо буде тиша, то тиша буде і в її житті.
Україна, говорять етнографи, багата на традиції, що пов’язані зі Святвечором. Так, аби родина трималась купи, ніжки стола перед вечерею потрібно перев’язати ниткою. На кожному кутику стола треба покласти яблуко для здоров'я, калину для краси, горіх для мудрості та голівку часнику, щоб вся родина трималася разом. Щоб духи померлих не були голодні, посуд після вечері прибирати зі стола не варто. За словами етнографів, в Святвечір можна просити здоров'я, торкаючись голими ногами до сокири, що має бути під столом. Більше того, ще й відкликати ворогів завдяки нитці.
Михайло Красиков етнограф
Треба взяти нитку і зав’язати вузлик і коли зав’язуєш приказуєш, що це Іван, а це Марічка, а це хто у тебе там є. І потім під себе кладеш і сідаєш. І кажеш, як ці вузлики мовчать так щоб вони весь рік мовчали. І до речі це обв'язування столу і замикання замком це означало те це саме, щоб вороги мовчали і нічого поганого тобі не робили.
Деякі українці на Різдво звикли приносити додому дідухи. Обереги з сухих квітів та трав. Дідухи ставлять на кухні 6 січня і тримають в домі аж до Водохреща.
Раїса Гаврилівна продавець дідухів
Це для достатку, благополуччя, удачі, і щоб завжди хліб був в домі. Барвіночок це для грошей. Жито це символізує життя. Сухоцвіти – ромашечка, це в домі сміх і радість. Деревій це обозначає здоров'я.
Але що найосновніше, говорять в один голос і культурознавці і священнослужителі, щоб святкування Різдва не перетворювалось на попоїще. На Різдво краще провести з родиною та співати колядок.
