Парк Пам'яті. Біля знаку жертвам голодомору з квітами зібрались активісти. Вони прийшли, аби вшанувати пам'ять замордованих голодом. Кажуть, від подій вісімдесятирічної давнини досі стискає у грудях.
Оксана Кошелева активістка
Мы все живем на этой земле, в этой стране, мы все украинцы, и мы все должны помнить, что это было с нами и чтоб этого больше не было.
Він сьогоді теж тут. Та у сорокові роки Андрій Матюшенко мало сам не загинув від голоду. Йому тоді було трохи більше рочка.
Андрій Матюшенко застав голодомор
Мене з садика забрали ще живим. Списали як все вже – на смерть. Мене спасло те, що мої рідні знайшли хлібець з цукром. І те в марличку такі м’якушки робили і давали смоктати.
Таких як Андрій Матюшенко, яким судилося вижили – одиниці. Голод тридцятих та сорокових змітав всіх на своєму шляху. Реальні цифри – досі не встановлені. Лише за офіційними даними загинули – мільйони.
Аби увічнити пам'ять тих, хто загинув на харківській землі, тут в парку Пам'яті активісти хотіли би створити меморіал жертвам голодомору та репресій. Скульптора вже підшукали. Гроші готові збирати серед волонтерів.
Сергій Ястробів активіст, скульптор
Это очень красивое место. Это достопримечательность Харькова. Поэтому тот памятник, который здесь должен быть установлен он не должен испортить пейзаж и ситуацию градостроительную харьковскую, а наоборот украсить.
Аби втілити в життя ідею зі створення тут меморіалу, активісти звиртатимуться до мерії. Нині у парку Пам'яті знаходяться дві братські могили з останками жертв голодомору.
