Продовж цього року юристи Харківської правозахисної групи працювали на звільнених українських територіях. У Слав'янську та Костянтинівці вони відкрили громадські приймальні. Розповідають: люди стикаються із численними проблемами, які самотужки вирішити вкрай важко.
Людмила Клочко голова громадської приймальні Харківської правозахисної групи
Наше законодательство такое, что, допустим, зарегистрировать ребенка, родившегося на той стороне уже под оккупацией, на этой стороне уже нужно через суд. Определить, что человек умер, получить свидетельство о смерти тоже через суд. Восстанавливаем документы в основном через суд. Можно понять нашу сторону, которая боится торговли детьми, торговли людьми, но можно было бы эти процедуры делать без суда.
Також чимало звернень, розповідає Людмила Клочко, коли пораненим дають не ту групу інвалідності. Людина втрачає працездатність, натомість гарантій від держави не отримує. Ще одна проблема – зруйноване житло. Нині на державному рівні немає механізму компенсації, зазначає правозахисниця. Лише місцеві бюджети на свій розсуд можуть взятися за це питання. Крім того, твердять правозахисники, права людей порушуються у пунктах пропуску між окупованими та нашими територіями.
Людмила Клочко голова громадської приймальні Харківської правозахисної групи
Они заполнены машинами, там очереди, на три часа это минимум, некоторые стоят там сутками. В четыре часа закрывается пропускной пункт и вся очередь машин с детьми, с собаками, с бабушками, с дедушками остаются ночевать просто на улице. Не созданы условия: нет туалета, нет каких-то пунктов питания, хотя бы передвижных, ничего. Неважно какая погода, ты будешь ночевать в поле.
За цей рік харківські юристи надали і переселенцям, і українським військовим понад шість тисяч консультацій. Вони пишуть скраги до різних інстанцій. Проте значна частина проблем, наголошують правозахисники, може вирішитись лише змінами в законодавстві.
