Хоспис: “Бути волонтером – почесно”

Ці студенти продовж півроку щотижня відправлюяться до хоспісу. Вони волонтери і допомагати людям – їх покликання.

Сергій Сендецький волонтер

-Зачастую мы общаемся с человеком, рассказываем о себе, о каких-то новостях, о событиях в городе, в нашей стране слушам человека о его или ее жизни, о том какие были интересы, с кем она была, это для человека очень важно когда он рассказывает об этом.

Анастасія Рождественська волонтер

-На самом деле очень вдохновляет, когда ты знаешь, что конкретно в данную минуту ты нужен этому человеку и что на какие-то час-два несколько раз в неделю ты отвлекаешь его от тех грустных мыслей, которые сопуствуют его состоянию, его заболеванию и состоянию его души.

Вони зібралися у міськраді, аби поділитися своїми враженням, новими ідеями, як зробити життя невиліковних людей цікавішим та різноманітнішим.

Світлана Горбунова-Рубан заступник Харківського міського голови з питань соціального захисту населення та здоров'я

-Моя абсолютная мечта – это организовать у нас в хосписе музыкальный час. Это должна быть классическая спокойная музыка, потому что у классической музыки есть свое великое предназначение и своя великая тайна. Находясь и разговаривая с этими людьми вы бы нам помогли понять, насколько для них это имеет значение, является ли это позитивным фаткором.

Така практика, каже Світлана Горбунова-Рубан, досить поширена в Європі, це дуже сильна терапія. Харківські волонтери готові розвивати і цей напрям. Адже кажуть, для них їхня робота – це урок справжнього життя, доброти та милосердя. Зізнаються, мріюють, що колись кожен юнак буде хотіти стати волонтером. Адже це не лише корисно, а й почесно.

Анастасія Полякова