Ганна Григорівна – мешканка селища П’ятихатки, це околиця Харкова. Тут місцеві знають і називають її як баба Галя. Їй вже пішов 91-й рік і ця війна для неї вже друга, яку вона переживає. П’ятихатки з перших днів війни потрапили під важкі бомбардування. Але, незважаючи на все, бабуся не втрачає світла та щирості, чим і надихає всіх, хто з нею перетинається.
ГАННА ГРИГОРІВНА МЕШКАНКА СЕЛИЩА П’ЯТИХАТКИ
Ту войну я прожила дуже тяжело, голод був, їсти нічого було. Їли, що тільки не попадеться там. А тут я прожила як у царстві. Обіди давали бесплатно, гуманітарку дають бесплатно, що тут не те?! Я слава Богу тоточки прожила.
Всі місяці повномасштабної війни вона тут, в Харкові.
ГАННА ГРИГОРІВНА МЕШКАНКА СЕЛИЩА П’ЯТИХАТКИ
Конечно, страшно було. От лягаєш спати і думаєш, як до ранку доживеш чи не доживеш. Ото як подивишся по телевізору, як дома і села порозбивані, конечно страшно. У мене слух поганий, тому мені не дуже. Правда, коли бабахнуло в той дім, прямо в квартиру влетіло, то бабануло правильно, що я аж підскочила з кроваті. У мене внучка сильно боялася, тому ми ходили в підвал. У цьому домі є підвал. А потім вона не витепріла і рішила уїхати. Ну і мене забирала. Але я сказала, що я нікуди не поїду. Буду тут, що буде, то й буде. От вона поїхала, а я тут одна в під’їзді осталася.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
Вона залишилася і весь час допомагала всім, чим тільки можна. А під обстрілами ходила на город, а звідти для волонтерського штабу приносила власноруч вирощені фрукти та квіти. Каже, для настрою та натхнення. Доглядала двір, коли не було кому. І просто вселяла віру в тих, хто всі ці місяці допомагав місцевим переживати страшні бомбардування.
ГАННА ГРИГОРІВНА МЕШКАНКА СЕЛИЩА П’ЯТИХАТКИ
Обід давали мені бесплатно, гуманітарку бесплатно. Надо ж чимось отблагодарити. Я старалася – двір підмітала, коли не було у нас ще двірників. У садочку там, де ми отримували обід і гуманітарку і там допомагала дівчинці прибирати двір. А бувало дівчат забирали в П’ятихатки на роботу, тому треба ж допомогти, війна ж. Треба помогати, я їм помогала листя гребти туточки. Вони там, а я тут поки сили є, я потрошку листя гребу їм. Ось так бабушка проживала, займалась фіззарядкою. Ось така моя старіковська жизнь.
Як тільки російські війська стали трохи менше бомбити Харків, розповідає баба Галя, зважилася ходити на службу. Щоправда, її храм аж в іншій частині міста.
ГАННА ГРИГОРІВНА МЕШКАНКА СЕЛИЩА П’ЯТИХАТКИ
Коли ото дуже бомбило – ми дома сиділи, а тоді я все-таки рішила, почула, що собираються діти божі, я пішла через ліс на Олексіївку. Та пішла, думаю, вийду куди вийду і попала між гаражами. Вивозить дятько машину, а підходжу до нього, кажу, ви до метро не підвезете бабушку?! Він: пожалуйста. Ото я метро, метро і до храму, мені понравилось і так мені схотілося ходити, так я і ходила. А тоді я ходила сюда на свою сошу (шосе – Ред.) і голосувала. Хто підвезе?! Так і ходила на Богослуженіє.
Єдине, чого хоче пані Ганна, щоб всі військові були живі, здорові та неушкоджені, і щоб всі повернулся додому з Перемогою.
ГАННА ГРИГОРІВНА МЕШКАНКА СЕЛИЩА П’ЯТИХАТКИ
Я даже свою пенсію відіслала. Сказала, щоб відіслали для воєнних. Так, що душа чиста. Желаю успеха їм, желаю їм скоро повернутися. Закінчиться це кровопролиття , і щоб всі повернулися додому. Бо всі ждуть: і дітки, і багато сиротів діток пооставалося. Ну на шо ж ця війна, думалось, буде вже житись хорошо, а воно на тобі. Скільки діток залишилось сиротами. А скільки руські позабирали діток?! Страшне, не дай Бог.
У своєму поважному віці вона не скупиться на добрі справи. До новорічних та різдвяних свят, розповідає, вирішила прикрасити свій двір. Щоб сусідам та діткам зробити приємно. Ялинку створила з того, з чого могла.
ГАННА ГРИГОРІВНА МЕШКАНКА СЕЛИЩА П’ЯТИХАТКИ
Микола подарив ігрушки, я рішила зробить йолку. Ну а з чого робить йолку? Вспомнила, що з вінка йолку, пішла виломала гілку бур’ян. Прийшла в хату, зробила собі йолку, думаю, поставлю дітям, діти будуть любуватися і поставила тут йолочку.
Кожен день баба Галя зустрічає з вірою і вдячністю. І дуже чекає весни, щоб знову її двір замайорів у квітах.
ГАННА ГРИГОРІВНА МЕШКАНКА СЕЛИЩА П’ЯТИХАТКИ
Разні тут цвіточки, разні. Тюльпани тут посаджені, а між тюльпанами різні тут цвіточки , тут хризантема, це роза. Закрила, щоб не померзла. А там лілії, там тоже хризантеми.
Дякую Богу, що я рано встаю, дякую Богу, що я світ пізнаю, я дякую Богу, що я можу ще ходити, дякую Богу, що можу щось ще зробити.
ОСТАННІ НОВИНИ
- У Німеччині 26-річного харків’янина засудили до ув’язнення
- Пожежа у Шевченківському районі: постраждала жінка (фото)
- У Харкові медики вивели із клінічної смерті 54-річну пацієнтку
- Програма “єВідновлення”: на Харківщині отримали майже 45 тисяч заявок
- Харкову необхідне створення “енергетичного острова”