Олег Новіков директор Асоціації підтримки ЖК, ЖБК та ОСББ
-Никогда себя не приравнивал к категории немощных, к категории ущербных. Наверно характер, который не позволяет упасть ибо в первую очередь я мужчина, в первую очередь я ответственный за тех, кто в меня верит, надеется на меня.
Не підвести тих, хто у тебе вірить – це гасло не тільки Олега. За таким же принципом живуть і харківські спортсмени паралімпійці. І дванадцять медалей здобутих цьогоріч у Лондоні найкраще тому підтвердження.
Інна Осетинська бронзовий призер XIV Паралімпійських ігор
-Если думаешь, вот я инвалид, надо, чтоб мне все помогли..а я так не сичтаю, я себя не считаю инвалидом, ну подумаешь, есть у меня травма, которая заметна при ходьбе, но в жизни, я не считаю, что я инвалид, и в принципе ни от кого не жду помощи и всего добиваюсь сама.
Максим Веракса Паралімпійській чемпіон з плавання
-Живешь обычной жизнью и стараешься не выделяться, и вести нормальный образ жизни как и все остальные. Немного мешает, но на это уже не обращаешь внимания, уже привык и вот если посмотреть на это, когда всё случилось, это была трагедия, это было горе, сейчас я на это даже уже не обращаю внимание, потому что я знаю, что я нахожусь на своём месте и могу защищать нашу страну на международных соревнованиях, то есть я в своём состоянии могу ещё приносить пользу для общества.
Бути повноцінною людиною – мета багатьох дітей з особливими потребами. Раніше, навчання у звичайній школі, для них було недосяжною мрією. Та сьогодні це реальність. Рік тому, у сто двадцять четвертій школі, розпочався експеримент: діти на візочках навчаються разом із здоровим однолітками.
Інклюзивна освіта – все враховано: підйомники, пандуси, спеціальні поручні та обладнані навчальні місця.
Валентина Київська директор ХЗОШ I-III ступенів № 124
-Их автобус подвозит этих деток, их немного, но они есть, в столовой у нас есть подъёмник с помощью которого они могут попадать в столовую, у нас есть лифт, который может поднять ребёнка с первого этажа на четвертый.
У планах Харківської міськради зробити у кожному районі першої столиці школу доступну для людей з обмеженими можливостями. Лікарні ж та аптеки, театри та концертні зали, парки та стадіони – чимало з них вже обладнані пандусами та підйомниками. У місті кілька років працює спеціальна служба Інватаксі, за допомогою якої людям з особливими потребами стало реальним дістатися у будь-який куточок міста. Та існує проблема. Найскладнішою перепоною залишаються … – звичайні бордюри.
Зависокі. Без сторонньої допомоги інваліду на візку їх важко подолати. Член виконкому Харківської міськради Олена Шингарьова розуміє – цю ситуацію необхідно виправляти і негайно. Саме для цього її і запросили працювати до мерії, щоб вона підказувала комунальникам, як створити місто доступним для всіх, незалежно від стану здоров’я. Тому усі роботи з благоустрою Харкова ведуться з урахуванням потреб людей з обмеженими можливостями. Це стосується парків та скверів, вулиць та магістралей. Як приклад – проспект Гагаріна, тут всі пішохідні доріжках облаштовані з"їздами, а надземний перехід має ліфт. І все одне, кажуть у мерії, це тільки початок, роботи будуть продовжені і надалі.
