Экстренная медпомощь должна заработать ещё лучше – Минздрав Украины
Вперше якість роботи екстреної медичної допомоги була оцінена не за результатами паперової статистики, а в реаліях часу. Групи спостерігачів-волонтерів працювали у 26-ти населенних пунктах по всій Україні та на 30-им підстанціях швидкої допомоги. Загалом провели по три доби чергування з бригадами, що виїжджали на виклики з приводу травм, втрати свідомості, скарг на серцево-судинні чи легеневі проблеми.
Міністерство охорони здоров'я України 1) Середній час реагування швидкої на виклик (з моменту отримання повідомлення бригадою і до першого контакту з пацієнтом) – 8,5 хвилин 2) Середній час перебування на місці події – 17 хвилин 3) Середній час транспортування до лікарні – 10 хвилин 4) 54,1% невідкладних викликів закінчилися транспортуванням до лікарні та госпіталізацією пацієнтів. 5) Препарати, які використовують при наданні екстреної медичної допомоги, не завжди мають доведену ефективність та доцільність використання в конкретних випадках.
Отримання цих результатів, зазначають у МОЗ, дає об’єктивні данні про стан справ в екстреній медицині, що допоможе надалі планувати заходи, що будуть дійсно ефективними для покращення роботи. Тож окрім загальних рекомендацій щодо збільшення фінансування, експерти озвучили зокрема такі, як – створити навчально-тренувальні центри у всіх регіонах для відпрацювання практичних навичок робітників екстренної служби; розробити вимоги та передбачити кошти для створення відділень екстреної медичної допомоги у лікарнях, у яких пацієнт протягом доби зможе отримати повний комплекс діагностики та лікування; а також переглянути протоколи надання екстреної медичної допомоги.
Міністерство охорони здоров'я України Протоколи – це алгоритми, за якими працівники швидкої мають оцінити стан пацієнта, надати йому допомогу і транспортувати до лікарні. Експерти Міністерства охорони здоров’я вже розпочали роботу над перекладом та адаптацією сучасних міжнародних протоколів надання екстреної медичної допомоги. Будуть переглянуті як перелік препаратів, що застосовуються в конкретних ситуаціях, так і послідовність дій працівників, аби вони застосовували всі сучасні методики врятування життя.
А ще у 2019 році в усіх регіонах України мають запрацювати оновлені сучасні диспетчерські служби, зазначають у Мінохорони здоров"я. На приклад такої, що вже давно працює у Харкові. Це диспетчерська система управління, моніторингу і контролю, яка базується на сучасних інформаційних технологіях. Завдяки чому сьогодні Харківщина займає кращі позиції в країні по виконанню державного нормативу доїзду бригад на виклик. І саме цей досвід, мають перейняти інші українські міста і регіони, так зазначили члени Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, виїздне засідання якого відбулося у Харкові в листопаді місяці.
Костянтин Яриніч член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Я радію з того, що ми попали в такий шикарний центр. Це дійсно певний досвід для всієї України, який ми хочемо запровадити і розповсюдити абсолютно по всій Україні, це вартує того. Шикарний центр, уже за плечима пройдений шлях, вони знають, ви знаєте про те що це працює і дійсно надає екстренну, це дуже важливе слово екстренну медичну допомогу, коли вчасно це надається і ми таким чином можемо врятувати багато людей.
Тож Урядом України у державному бюджеті цього року передбачено фінансування створення об’єднаних диспетчерських служб у тих областях, де вони ще не створені. Інші ж регіони отримають кошти для модернізації своїх вже працюючих диспетчерських, відповідно до заявлених потреб.
Випуск № 25 (939) від 25.02.2025
