Його вбив російський дрон: у Харкові попрощалися з комунальником Віталієм Сотніком
У Харкові поховали Віталія Сотніка, якого вбив російський дрон під час обстрілу 22 жовтня. Тоді кілька БПЛА поцілили у Холодногірський район міста. Постраждав приватний дитячий садочок, де знаходилось 48 дітей, яких встигли сховати в укриття. А на вулиці в той час працювали озеленювачі, які прибирали тротуари від опалого листя.
Комунальник Віталій Сотнік опинився в епіцентрі вибуху і від дуже тяжких поранень загинув. З ним попрощалися рідні, близькі та колеги. Напарник Ярослав, який був поруч, також отримав контузію та осколкові поранення. Дивом вижив. Каже, бачив усе на власні очі.
ЯРОСЛАВ КЛАДЧЕНКО ПОСТРАЖДАЛИЙ ОЗЕЛЕНЮВАЧ КП «ШЛЯХРЕМБУД»
Ми йшли, як звичайно, дули, листя прибирали. Я за долі секунди до цього просто голову вверх підняв і бачив, як він падає. Повернувся до напарника, до Віталія. Потім вибух і далі все в тумані, все несвідомо. Мене відкинуло під дерево. Там засипало всього. Я, поки виліз, почув останні крики і все далі. Дійшов до арки з водієм, теж поранений. А потім нас вивели до швидкої. Та на швидку всіх. Погано. У вухах дзвенить. Постійно головний біль. Не сплю. Все перед очима, вся ця картина. Все повністю бачу. Тяжко, боляче. Страшно. Я і зараз, коли вчора в лікарні, коли летіли, я вийшов, сховався. Мені страшно. Я боюсь. Чесно кажу, чесно. Будь-які рухи, різкі звуки. Я боюся. Буде страшно працювати. Будемо щось робити. Будемо лікуватися.
Тоді, каже Ярослав, вони разом із Віталієм та іншими колегами працювали, як зазвичай. На плечах були гучні повітрядуйні пристрої, через гул яких просто не чутно те, що відбувається навколо.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
ЯРОСЛАВ КЛАДЧЕНКО ПОСТРАЖДАЛИЙ ОЗЕЛЕНЮВАЧ КП «ШЛЯХРЕМБУД»
Коли працюють дуйки, воно ж на спині все висить, воно глушить так, що взагалі нічого не чутно. Ані телефонів, ані дзвінків. А ще коли пилосос на повну потужність працює, навіть машини не чутно, які проїжджають поруч. Ані мотоциклів, ані машин, скільки пролітали повз нас — нічого не чути. Я ж кажу, випадково голову вверх підняв і побачив, як він падає на нас. А далі обпекло мені обличчя, удар — і я улетів під дерево.
Чоловіки почали працювати на підприємстві майже в один час і постійно були у парі.
ЯРОСЛАВ КЛАДЧЕНКО ПОСТРАЖДАЛИЙ ОЗЕЛЕНЮВАЧ КП «ШЛЯХРЕМБУД»
Я трохи раніше, він за мною через пару тижнів. І весь час разом працювали, і останні місяці взагалі день у день разом. Кожен день.
Колеги діляться, Віталій Сотнік сумлінно виконував свою роботу, завжди був чуйний та готовий допомогти. Зарекомендував себе як кваліфікований і відповідальний працівник. Чоловік користувався повагою серед колег.
АНАСТАСІЯ ВИСКРИБЕНЦЕВА НАЧАЛЬНИК ДІЛЬНИЦІ ФІЛІЇ «БЛАГОУСТРІЙ» ХОЛОДНОГІРСЬКОГО РАЙОНУ КП «ШЛЯХРЕМБУД»
Як людина, прекрасна була людина. Працював він у нас не так давно, з червня місяця цього року. Завжди виконував усі завдання добре, професійно, можна так сказати. Доброзичливий, завжди відкликався на всі прохання, у колективі користувався повагою, світла і добра людина. Для всіх це був, звісно, шок. Ми довго не хотіли змиритися з тією думкою, що саме він був настільки поранений, що не вижив. У всіх, звісно, шок, і хлопці, які працюють по сей день, до сих пір ніхто в це не вірить. Саме в момент влучання вони зі своїм напарником, який також постраждав, виконували прибирання прибудинкової території та червоних ліній по вулиці. Через те, що ці заплічні пристрої гудуть дуже, ніхто, звісно, не почув ні звуку тривоги, ні звуку шахеда. І він опинився безпосередньо в самому місці прильоту. Звісно, страшно. Кому зараз не страшно? Всім страшно. Але, на жаль, у нас така робота — ми повинні працювати на благо міста і всіх харків’ян.
Тоді під час «прильоту» постраждали й жінки-дворники, які працювали неподалік від місця влучання. Вибухова хвиля була настільки сильною, що уламки розлетілися на кілька десятків метрів. Зараз жінки оговтуються від поранень — як фізичних, так і психологічних.
ОКСАНА КУКЛЕНКО НАЧАЛЬНИК ДІЛЬНИЦІ №1 ФІЛІЇ ХОЛОДНОГІРСЬКОГО РАЙОНУ КП «ШЛЯХРЕМБУД»
Людина він був гарною, він був весільчак, він завжди шуткував, колектив його любив, поважав, і дружно вони якось працювали, злагоджена була робота і все було в колективі добре. До цього випадку. На жаль. У мене шок. Я бігла до своїх дівчат, тому що мої дівчата там працювали, теж разом з хлопцями. Перебита перепонка вушна в одного з двірників, пошкоджені руки і дуже побите лице асфальтом. Відлітали осколки від асфальту і пошкодили лице і руки. Одній, що іншій. — Як вони зараз себе почувають? — Більш-менш стабільно, нормально. Я думаю, що все буде добре у них. — Вони ще в лікарні? — Ні, вони вдома знаходяться, я думаю, що все там добре. Вони дуже перелякалися, дуже. Вони казали, що це щось страшне. Тяжко їм було. Слава Богу, живі, слава Богу. Дякувати Богу, що залишилися живі. Люди хай трошки відійдуть. Я думаю, що все буде добре. — А колеги їхні як реагують, тому що працюють комунальники всюди і завжди, і під час прильотів? — Всі в шоці. Ніхто ж не думає, де його настигне така участь. Всі в шоці. Від цього ніхто не застрахований. У нас, на жаль, війна в країні. Тому так, поки так.
ОСТАННІ НОВИНИ
Випуск № 134 (1049) від 08.11.2025
