– Карлуша! Скажи "Давай-давай!" Карлуша, скажи. Карлуша!
Серед безлічі видів пернатних в Харківському зоопарку він такий єдиний та унікальний, бо вміє розмовляти. Для відвідувачів звіринця Карл, а для персоналу просто Карлуша. Все це про цього чорного ворона, який є улюбленцем відділу птахів.
Тетяна Нікітіна завідувач відділу птахів Харківського зоопарку
Карлушу принесли нам в возрасте 2 месяцев, сейчас ему 10 лет. По характеру он достаточно мягкий, достаточно ручной, но к посторонним относится достаточно агрессивно. Но опять, всё под настроение. Т.е. если оно хорошее, то он ведёт себя достаточно хорошо и дружелюбно.
Але простягати руки до птиці в зоопарку не радять. Кажуть, ворон – хижий пернатий. Відповідно годують його рибою та м'ясом. За такою трапезою з ним щодня розмовляли, з часом Карл і став вимовляти своє ім'я і фразу "Давай-давай". Але перед телекамерою, ворон збентежився.
Тетяна Нікітіна завідувач відділу птахів Харківського зоопарку
Люди привыкли, что обучить разговаривать попугаев гораздо проще. Но на самом деле это ошибка, т.к. вороны гораздо лучше обучаемые, но с ними нужно заниматься в возрасте от 2-3 месяцев. У них звуки получаются гораздо чётче, гораздо лучше. Это связано с тем, что у них более сильная гортань чем у попугаев. Они легко повторяют такие звуки как кашель курильщика, скрип паркета, лай собаки. И если с ними постоянно разговаривать и говорить то они рано или поздно это повторят.
І ось підтвердження – через годину телезйомки і постійного повторювання "Карлуша" ворон, нарешті, заговорив.
– "Карлуша! Карлуша!"
