Харківська «Розпаковка»: виставка, яку збирали глядачі
У Харкові презентували виставку «Unboxing» або ж «Розпаковка». Відвідувачам запропонували стати кураторами та «розпакувати» роботи українських митців. Присутні знайомилися з творами й самостійно розміщували їх у виставковому просторі. Учасники кажуть: незвичним став саме формат взаємодії з роботами.
ГАННА УЧАСНИЦЯ ПРОЄКТУ
Мені насправді така інтимна близькість із роботами — це дуже новий досвід. Цікаво, по-іншому, тому що я теж працюю у сфері мистецтва. Як правило, коли я починаю працювати з цими роботами, вони вже розвішані й розміщені у просторі так, як це задумав куратор або кураторка. А тут є можливість самим долучитися до процесу. І це дуже цікаво, прикольно. Це дає можливість людям через творчість і партисипативні формати повзаємодіяти з мистецтвом, наближує, скорочує дистанцію між митцем і глядачем. З одного боку, а з іншого — допомагає переживати певний досвід і дивитися на нього під іншим кутом. Тому я думаю, що це важливо.
Харків став першим українським містом, де презентували проєкт «Розпаковка». Для міста, яке продовжує жити й працювати попри постійні обстріли, такі події вкрай важливі, говорять учасники. Зокрема тактильний досвід допомагає емоційно розвантажитися.
ЛІЛІАНА УЧАСНИЦЯ ПРОЄКТУ
Насправді у мене досить змішані відчуття, тому що все ж таки творець сам повинен розуміти, як взаємодіяти зі своїми творіннями. Тому це дуже сміливо, як на мене, — отак довіряти свої роботи просто людям. Це ніби оголити душу. Мені здається, це більше про взаємодію з творцями, щоб не підвести цю довіру, коли торкаєшся цих експонатів. Харкову потрібне мистецтво, як і будь-якому культурному місту, бо культура — це продовження нашого життя і те, що залишиться набагато довше після нас. Тому, звісно, потрібні будь-які культурні події, будь-яка творчість, мистецтво. І це допоможе нам жити трохи довше, ніж триває наше фізичне існування.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
До проєкту увійшли роботи одинадцяти українських митців. Майже всі вони були створені після початку повномасштабного вторгнення та відображають різний досвід війни: від вимушеної міграції й військової служби до особистих переживань.
АЛЬОНА КАРАВАЙ КУРАТОРКА ПРОЄКТУ
Це роботи українських художників і художниць. Майже всі вони були створені після 2022 року. Лише одна робота створена у 2014 році, але вона також осмислює досвід військової агресії Росії. Водночас ці роботи говорять і про побутові, інтимні, щоденні переживання.
Окрему роботу для проєкту створила художниця, яка працює під псевдонімом Kinder Album. Мисткиня зберігає анонімність, аби її роботи сприймали без соціальних ярликів і прив’язки до особистості. Художники без вагань довірили свої твори глядачам, каже кураторка.
АЛЬОНА КАРАВАЙ КУРАТОРКА ПРОЄКТУ
Художниці й художники, які надали ці роботи, знали, в якому форматі ми будемо працювати. Вони були дуже зацікавлені в тому, щоб глядачі самі інтерпретували роботи, придумували, як їх розмістити, щоб це робили не куратори, а звичайні люди. Ці роботи говорять про дуже різний досвід війни — від вимушеної міграції до військової служби. Це привід поговорити про те, що ми всі зараз відчуваємо. Це про живий контакт із мистецтвом. Не про те, що ми приходимо й дивимося на нього здалеку, а про те, що мистецтво є доступним, про нього можна говорити й по-різному його інтерпретувати.
ОСТАННІ НОВИНИ
Випуск № 75 (1146) від 05.07.2026
