Цьогоріч на базове фінансування науки у вишах в держбюджеті вперше було закладено 100 мільйонів гривень. До Міносвіти надійшло понад 900 анкет від вищих навчальних закладів, які претендували на таку держпідтримку. Фахівці їх проаналізували, провели рейтингування кандидатів і прийняли рішення цьогоріч поки призупинити атекстацію з тим, аби донабрати необхідну кількість висококваліфікованих експертів.
Аналіз та експертне оцінювання наукової діяльності повинні проводити незалежні експерти. Комісія з атестації прийняла рішення про донабір експертів – з підвищеними вимогами до кандидатів, а також залученням міжнародних фахівців. Висока якість та неупередженість експертизи є пріоритетними для МОН, адже в суспільстві має бути довіра до атестації, за результатами якої розподіляються бюджетні кошти. Якість результатів та довіра до них є набагато важливішими, ніж "гонитва" за строками атестації.
А на початку 2020 року між кращими вишами країни на базове фінансування науки буде розподілено вже не 100, а 400 мільйонів гривень. Це дасть змогу вищим навчальним закладам будувати тривалу дослідницьку політику та не залежати лише від короткострокового конкурсного фінансування.
Кошти можна буде використати за 2 основними напрямами: – проведення досліджень і розробок в межах наукового напряму; – розвиток інфраструктури, оновлення та модернізація матеріально-технічної бази наукової і науково-технічної діяльності.
А 100 мільйонів гривень – кошти, які цьогоріч були передбачені на розвиток наукової діяльності вишів, Міністерство освіти пропонує перерозподілити на дофінансування пілотного проекту, що передбачає створення центрів колективного користування науковим обладнанням у вишах.
