У час, коли кожен тримає свій фронт — комунальний, освітній, військовий — саме люди мистецтва допомагають Харкову залишатися містом, яке живе, відчуває та мріє. Вони не просто працюють — вони підтримують, надихають, нагадують, хто ми є.
ОЛЬГА СЛЮТЕНКО ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА КЗК «МУНІЦИПАЛЬНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРНИХ ІНІЦІАТИВ»
Я не виїжджала з Харкова ні на день з часів великого вторгнення. А як можна це все покинути, те, що будувалося роками. За цим стоять люди, за цим стоять цілі колективи. Ці люди хворіють своєю справою, можна так сказати. І це все дуже хочеться зберегти, розвивати далі. Бо якщо піде від нас культура, то за що тоді взагалі ми боремось? Це наша ідентичність. Це зміст нашого життя.
Тож напередодні Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва у Харкові дякували тим, хто пише, грає, малює, співає, займається хореографією, дарує натхнення та зберігає вітчизняну ідентичність.
ВІРА БІЖАНОВА ГОЛОВНИЙ БІБЛІОГРАФ ЦЕНТРАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ НОВОБАВАРСЬКОГО РАЙОНУ
Я дуже багато років, не одне десятиліття працюю. Мені робота бібліографа дуже подобається. Натхнення — я дуже люблю свою роботу. Натхнення — мені хочеться, щоб наші читачі отримували все те, що їх буде підтримувати зараз. Наша вся праця спрямована на те, щоб підтримувати їхній дух моральний, щоб вони психологічно не були зламані. Віра в перемогу завжди надихала й жила.
Підтримувати харків’ян і в мирні, і у воєнні часи — ось головна місія культурної спільноти міста. Її значення підкреслюють і в профільному департаменті.
ТЕТЯНА МАРАХОВСЬКА В.О. ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ КУЛЬТУРИ ХМР
Коли людина обирає професію, вона, перш за все, обирає свою долю. І це так і є. Бо кожен з вас на своєму місці не тільки надає культурні послуги. Перш за все, ваша робота – це велика складова нашої національної стійкості. Кожен з вас сьогодні тримає стрій культурного фронту. Але ж ми всі з вами даруємо людям це не для естетичної насолоди, перш за все, а для того, щоб підтримати харків’ян, підтримати один одного. І колись ми з вами в мирний час будемо згадувати, що все, що ми робили, це було завдяки тому, що ми були об’єднані однією ціллю – на перемогу.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
До професійного свята долучилися і юні харків’яни. Вихованці дитячого театру «Тимур» за участі зразкового ансамблю танцю «Джерельце» вирішили привітати харківських митців по-особливому — прем’єрою вистави «Міо. Син короля».
Актори зізнаються, аби вразити колег із культурної спільноти, до показу готувалися майже без вихідних. А для Святослава, хлопчика, який виконав головну роль маленького Міо, цей виступ став подвійним випробуванням, адже нині він уперше говорив зі сцени.
СВЯТОСЛАВ АКТОР ТЕАТРУ ДІТЕЙ «ТИМУР» ІМЕНІ ВАСИЛЯ СІДІНА
Перший раз на сцені граю. Я перший раз слова кажу на сцені. Мені дуже сподобалось, дуже приємно, коли всі аплодують. Всі стали, коли кричать «Слава Україні» — дуже сподобалось. І плескають! Ти повинен казати текст, а вони плескають!
На сцені мова йшла про добро і зло, втрату і надію, про те, як навіть у найважчі часи любов допомагає знаходити шлях додому.
Юні актори кажуть — кожна дія давалася непросто, адже вистава має глибокий зміст. Це не просто казка, а розповідь про боротьбу й про те, як важливо не зрадити себе.
ІВАН ТЕАТРУ ДІТЕЙ «ТИМУР» ІМЕНІ ВАСИЛЯ СІДІНА
Це така роль дуже непроста. Я граю зрадника, який спочатку живе в Країні квітучій, всім допомагає, а потім дізнається, що починається пророцтво давнє. І він починає допомагати іншій стороні. Мені реакція — більше сльози. Я бачив, як вони плачуть, як вони витирають сльози. Мене це вразило.
Загалом, на сцені казку глядачам дарувало близько семи десятків дітей. І у кожного із них різні долі. Хтось народився в Харкові, хтось приїхав сюди як переселенець після втрати дому, у когось близька людина зараз на лінії фронту, а у когось вона вже ніколи звідти не повернеться. Кожен із них приніс на сцену частинку своєї історії. І, можливо, тому вистава про надію звучала так щиро.
ВАЛЕРІЯ АКТОРКА ТЕАТРУ ДІТЕЙ «ТИМУР» ІМЕНІ ВАСИЛЯ СІДІНА
Я грала Лію у шостій картині. Мені здається, що це найтяжча картина за весь спектакль. Ця роль несе багато сенсу у цю виставу про зниклих дітей. І мені здається, що це дуже важливо — говорити про те, що зробили наші вороги. Тому я дуже рада, що ми поставили цю виставу і ми згадуємо дітей, які зникли безвісти. Я дуже сподіваюся, що Бог їх поверне і вони будуть зі своїми батьками.
АНТОН ЖИЛЯКОВ КЕРІВНИК ТЕАТРУ ДІТЕЙ «ТИМУР» ІМЕНІ ВАСИЛЯ СІДІНА
Це особлива для нас прем’єра. Ми її випускали спільно з Українським культурним фондом, завдяки Українському культурному фонду та Третьому штурмовому корпусу. Головна думка цієї вистави — ми бажаємо розмовляти на цю тему і бажаємо, щоб це сталося. Щоб як у казці, так і у житті, наші українські діти повернулися додому. Зараз ми знаємо, що 10 тисяч знаходиться досі на Росії. І ми чекаємо кожного тут, вдома. І ця вистава — це свого роду така дитяча мистецька молитва за те, щоб це відбулось.
ОСТАННІ НОВИНИ
- Пошуково-рятувальну операцію завершено. Подробиці з місця зруйнованого ракетою будинку
- У Холодногірському районі розширили підземну школу (фото)
- На Харківщині презентували виставку до дня народження Тараса Шевченка (фото)
- У застосунку Резерв+ можна записатися до ТЦК
- У Харкові затримали ділка, який за гроші «вирішував питання» з ТЦК