Мирный митинг на площаде Свободы собрал несколько тысяч харьковчан

На цей мітинг першими почали збиратися не учасники акції протесту, а міліціонери. Правоохоронці оточили з тилу будівлю облдержадміністрації. Чому так активізувалися – коментують сухо.

Обратитесь в высшестоящие инстанции. Там вам объяснят – зачем столько здесь милиции. Для охраны общественного порядка. – Так много! Вы сами понимаете, какая сейчас обстановка в стране/

Так частина правоохоронців вартує порядок стоячі біля облдержадміністрації, частина – навіть не виходячи з автобусів. Так само вони знаходяться у засаді і на площі Свободи. Автобуси з міліціонерами тут – з обох боків, аж до самого пам'ятника Леніна. Близько четвертої дня до монументу почали сходитися учасники мітингу. Говорять, в них лише мирні цілі.

Ігор учасник мітингу

За то, чтобы славяне, все русские, которые на территории бывшего Совестского Союза, чтобы они жили мирно, чтобы не было никаких там вопросов. Мы за мир, чтобы люди нормально жили. За то, чтобы не было каких-то недорозумений

Висловлюються мітингувальники і стосовно нової влади.

Олексій  харків’янин

Ещё хотелось бы, чтобы нас адекватно воспринимала эта власть и нас слышали.

Борис харків’янин

Может, нужно сделать так, чтобы губернаторов выбирали, а не назначали. Потому что если будет выбираться губернатор, я думаю, что народ как-то, когда будет голосовать, позаботиться о том, чтобы губернатор отражал интересы региона. А не только Киева, и тем более не кучки олигархов.

Аби влада почула про інтереси людей, учасники мітингу відправилися під стіни Харківської облдержадміністрації. Тут вже вони свої вимоги говорять хором.

Та мітингуючих відразу оточили сотні міліціонерів. Створили цілу стіну на площі, де власне люди і стоять. Щільним рядом правоохоронці стали біля будівлі облдержадміністрації. Перекрили доступ і до воріт. Деякі навіть сховалися під ялинками. Учасники мирної акції стверджують, атакувати будівлю не збираються. Не такі в них методи. Лише хочуть, аби їх почули.

Микола харків’янин

Чтообы мы вместе жили в одной стране, чтобы мы их признавали, как власть. Они должны нам идти на встречу.