Мэр Харькова не оставляет в беде ни одного нуждающегося

У скрутних життєвих обставинах опинилась родина Ілик: без грошей, без житла, на руках двоє немовлят. За допомогою подружжя неодноразово зверталось до різних служб – безрезультатно. Останньою краплею надії став лист до мера міста.

 

 

 

 

 

У модульному містечку родину за сприяння Харківської міськради розмістили тимчасово, аби було де перечекати до подальшого вирішення проблеми. Домогли їм і з побутовими речами, і з посудом, і дитяче (01608, 01609, 01612) ліжечко дістали. Аня розповідає: мешкали вони у Маріуполі, бо саме там знаходилось підприємство, на якому працював голова сім’ї, винаймали квартиру. Обидва – сироти. Тож, ковтнувши гіркого життя у дитинстві, В’ячеслав ладен був працювати з ранку до ночі, щоб забезпечити своїх двох малюків усім необхідним. Старшій донечці Катрусі, до речі – рік і 3 місяці, а синочку Матвію – лише три тижні. 

 

 

 

Заощадженнь вистачило не надовго. Родині треба було якось існувати далі, тож В’ячеслав разом з дружиною, донькою  і щойно народженим сином вирушили до Харкова, з надією, що у великому виробничому місті він швидко знайде роботу, і все налагодиться. Та не так сталося, як гадалося – через карантин працевлаштуватися чоловіку не вдалося, і сім’я залишилась без грошей, без даху над головою. В’ячеслав говорить, що намагався вирішити побутові проблеми родини самостійно. Але в ситуації, коли місто живе в режимі карантину  – це виявилось неможливим.  

 

 

 

Отже за сприяння Харківського міського голови  родина була відправлена у соціальне помешкання до Дергачів. Також, говорить віце-мер,в процесі вирішення проблеми Іликів виявилося, що В’ячеслав перебуває на квартирній черзі у Харкові, як дитина-сирота, з 2009 року.