Продовольчу безпеку країн називають головною проблемою у світі після кризи охорони здоров'я. З цього приводу три міжнародні агенції – Продовольча і сільськогосподарська організація, Всесвітня організація охорони здоров'я та Світова організація торгівлі – у спільній заяві попередили, що запроваджуючи карантин, країни також мають дбати і про продовольчу безпеку.
Обмеження на пересування можуть залишити деякі країни без достатньої кількості робочих рук у сільському господарстві, а руйнування традиційних ланцюжків поставок і затримки з доставкою продукції зашкодять як самим аграріям, так і споживачам. А негаразди на внутрішніх ринках можуть призвести до обмеження на експорт. Така реакція змінить баланс між пропозицією та попитом на харчі, призведе до різкого зростання цін та посиленню цінової волатильності.
І все ж таки, низка країн обмежила чи заборонила експорт певних продуктів. Україна ж, поки що, призупинила до липня експорт гречки та зернових. У міністерстві економіки наголошують, дефіциту харчів в Україні через карантин – немає, адже наразі внутрішній продовольчий ринок наповнений усіма категоріями товарів, а цінова ситуація, запевняють у відомстві, є стабільною та контрольованою.
Ігор Петрашко міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Станом на найнижчу точку, тобто до того, як почне надходити хліб нового врожаю, у нас буде три мільйона тонн пшениці. Це в два рази більше, ніж минулого року, що повністю забезпечить нам продовольчу безпеку. Тому ніякого дефіциту хліба не буде.
До того ж, Міністерство підписало Меморандум з головними учасниками зернового ринку щодо граничних обсягів експорту пшениці. Його уклали після звернення пекарів та виробників борошна, які скаржилися уряду на те, що із запровадженням карантину попит на хліб зріс на 30-40%. З цього приводу і передрікали дефіцит чи зростання цін у разі, як запаси зерна швидко вичерпуватимуться. Втім, аграрії заспокоюють, минулого року було зібрано рекордні 75 мільйонів тонн зерна. Загалом аграрний експорт, передусім, зерно, наголошують фахівці, приносить Україні до 40% валютних надходжень. Тільки за 2019 рік аграрний експорт приніс країні понад 20 мільярдів доларів. Тож враховуючи ці цифри, припиняти аграрний експорт категорично не можна, стверджують експерти.
Денис Марчук заступник голови Всеукраїнської аграрної ради
Навіть якщо ми виконаємо усі контракти на експорт, у нас до нового врожаю залишається близько два мільйони тонн зерна. Це вистачає на цілий квартал внутрішнього споживання України. Ми надто потужна аграрна країна, ми вирощуємо у 5 разів більше від того, що споживаємо. Тільки по пшениці минулого року ми мали близько двадцять вісім мільйонів тонн, а на внутрішньому ринку ми споживаємо близько вісім мільйонів тонн. То що, ці двадцять мільйонів тонн можуть просто пропасти?
Не менший ажіотаж викликає і гречка. Адже саме вона вважається хітом перед карантинного ажіотажу, з якою і раніше траплялися періоди дефіциту. Її наявність чи відсутність в магазинах для багатьох стала показником того, якою взагалі є ситуація з харчами. Через те, що попит на цю крупу збільшується, ціни на неї зросли майже у двічі. Тож зрозуміти логіку урядової заборони на експорт гречки, наголошують аналітики, досить важко, адже вона не є стратегічним товаром.
Дані інформаційно-аналітичного центру
В нас є Аграрний фонд, який вже може не просто виходити з інтервенціями на опт, він навіть борошно у мережі постачає. Так само міг би займатися і гречкою. Уряд міг керуватися або тим, що сусідні країни-виробники гречки заборонили експорт, або тим, що гречка в Україні є "товаром політичної категорії".
Що ж до картоплі, яку українці називають "другий хлібом" то тут, припускають аналітики, змін не варто очікувати. Та нагадують, що минулого сезону, коли були проблеми із врожаєм картоплі, торговельні мережі у великих містах швидко переорієнтувалися на імпорт. У той же час, більшість українців мають земельну ділянку в селі чи дачу, де так само "попри все" вирощують картоплю. Тож подальші прогнози робити складно, кажуть аналітики, адже наразі надто багато факторів – від того, що відбуватиметься у світі із поширенням коронавірусу, до того, як поводитимуть себе споживачі
Дані інформаційно-аналітичного центру
Впевнені, що в магазинах товар буде, але з можливими питаннями щодо ціни. Не виключаємо якихось сплесків. Але вони можуть бути викликані не стільки якимись проблемами на ринку, скільки не прогнозованою поведінкою споживача.
Водночас експерти наголошують, що агараний потенціал України достатньо високий, тож за прогнозами аналітиків, дефіциту або ж проблем із продуктами в країні не буде.
