"Не мала вже права покидати своє робоче місце", - медики напередодні свого свята розповідають про свої будні - "Інфосіті"

Харківські лікарі – герої. Мужні охоронці нашого здоров’я. На передодні їхнього професійного свята Ігор Терехов зустрівся з працівниками медустанов міста, щоб особисто привітати людей в білих халатах.

ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
І я дуже вдячний всім вам, які знаходяться у нашому місті Харкові, надають медичну допомогу нашим людям, мешканцям Харкова, вимушеним переселенцям. І це дуже дуже важливо. Звісно ж до вас приходять з різними настроями ітреба бути психологом, виваженим самому, щоб підтримати людей у скрутний час і дуже вдячний вам за все те, що ви робите.

Кожен з медпрацівників заслуговує на особливу повагу і слова шани. І у кожного харківського медика своя історія особистого подвигу, яка розпочалась 24 лютого 2022 року. Наприклад, Світлана Сивожелізова 35 років працює акушером-гігекологом. Говорить, для справжніх лікарів за покликанням завжди на першому місці буде обов’язок перед людьми. Хоча, звісно ж, було страшно, під обстрілами, поміж вибухів, але медики йшли на роботу, бо там їх чекали пацієнти.

СВІТЛАНА СИВОЖЕЛІЗОВА ЗАВІДУВАЧ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІКИ №21
Скажу одне: коли я побачила в перший день до мене на прийом приїхала дівчинка вагітна з області, мені даже іногда хочеться заплакати , коли я це говорю, я після цього не мала вже права покидати своє робоче місце. Бо я знала звідки їхала ця дитина, якою дорогою, і їй потрібна була моя допомога.

А ось харків’янка Лідія Рог до “харківської когорти медиків” пристала трохи більше року – в перші дні російського вторгнення не поїхала з Харкова, а влаштувалась працювати санітаркою.

ЛІДІЯ РОГ МОЛОДША МЕДИЧНА СЕСТРА МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ №27
Війна прийшла, і я думала як помочь нашому Харкову: я думала йти прибирати вулиці, але побачила об’явлєніє і пішла санітарочкою. Багато людей нуждаються, і я допомагаю. Больниця наша була дуже зруйнована і тому я своїми силами допомагаю відновлювати, як і больницю , так і допомагати людям.

Лідія каже, війна навчила її більше любити людей і цінувати життя. Такої ж думки і Ірина Байдикова, яка закохана в свою професію.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ІРИНА БАЙДИКОВА МЕДИЧНА СЕСТРА МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ №28
Мы стараемся стать добрее, внимательнее, я очень люблю свою профессию, очень много лет работаю. Я всегда мечтала. Для меня это самое – ну, не самое основное, – но одна из основных идей моей жизни.

Теж з дитинства бути лікарем мріяла і Світлана Лазарєва. І ось вже 35 років вона дитячий офтальмолог.

ЛЮДМИЛА ЛАЗАРЄВА ДИТЯЧИЙ ЛІКАР-ОФТАЛЬМОЛОГ ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ №1
Я в дитинстві дуже боліла, і бачила , як ті лікарі слухають трубочкою.. тільки лікарем хотіла бути, більше ніким. І зараз я дуже рада, що я в цьому фаху працюю. Хочеться допомагати дітям, дорослим. Я розумію тільки одне, що кожен на своєму місці, і треба робити то, щоб скоріше була наша Перемога.

З нагоди професійного свята за самовіддану, наполегливу працю та надання допомоги людям під час воєнного стану медики Слобідського та Київського районів були відзначені Подяками Харківського міського голови. Під час зустрічі з медиками мер також обговорив з ними важливі питання стосовно безпечного навчання дітей, відновлення зруйнованого житла та поточних питань життєдіяльності міста. Відповів і на обисті питання.

ОСТАННІ НОВИНИ

Як змінилися зарплати українців та які вакансії в тренді?

Підняти економіку України не можливо лише за рахунок самих українців

Початок опалювального сезону: що очікувати від тарифів та як оформити субсидію