“Не встигли навіть дитинкою тією натішиться”: Харків простився із загиблими в Індустріальному районі

Наймолодшій було всього півтора року. Маленька Мія загинула зі своїм батьком, мамою, старшим братом та бабусею під завалами будинку, що атакували п’ять безпілотників. Трагедія сталася у понеділок рано-вранці.

ЛІДІЯ ТАТАРЕНКО, ТІТКА ЗАГИБЛОГО
Я взагалі думала, що не переживу цю трагедію. Він був мені як син, тому що в нього ні батька немає, ні мами. І він приїжджав завжди до нас. Він добрий, він лагідний. Він ніколи на мене поганого слова, ні на кого не сказав. Він з перших днів, півтора року воював на передку. А потім за станом здоров’я його комісували. І не вберегла. Не на війні, так тут. Проклятий. Ой, я вам навіть не можу передати, що в мене на серці. Як він був мені, як синочок. І він завжди поцілує приїде. Ще напередодні він мені дзвонив. Увечері побалакали. Каже, приїду, я вам зроблю ремонт у ванні. А вже вранці все, не стало його.

ОКСАНА, ДВОЮРІДНА СЕСТРА ЗАГИБЛОГО
Немає прощення тим людям, які причетні до цієї війни. Особливо, коли в той день запускали це все. Будь-кому немає прощення. І одна тільки помста, біль і ненависть до них, до тих людей, що все зробили. Не встигнули навіть дитинкою тією навтішатися. Слава Богу, що вони хоч раз приїхали. А чому приїхали? Бо він був хрестним батьком у свого брата, двоюрідного. Між дітками різниця місяць. Тільки тоді ми навтішалися.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ОЛЕНА СЕРГА, НЕВІСТКА ЗАГИБЛОГО
Ми спали, нам дзвонила Оксана, сестра двоюрідна, і сказала, що є влучання і, скоріше за все, це будинок Руслана з Танею, тому що впізнали по фото. Ми читали новини, кожну секунду дивилися, кого дістають. У нас була надія, тому що якийсь час писали, що хлопчик маленький, а не дівчинка. І я дивилася, що це не наші. Але потім написали, що помилка, що це дівчинка півтора року. І ми зрозуміли, що це наші, всі. Я зателефонувала в поліцію, ми з Дніпра. Вони направили мене на групу, яка вела розкопки. І вони сказали: ми дістаємо тіла, але ми не можемо сказати, хто. Ми чекали, щоб нам зателефонували, але вже відчували, що це всі наші, тому що повний опис збігався. Один за одним діставали: хлопчик 16 років, дівчинка півтора року, жінка. І в нас не сходилося тільки — жінка 55 років. Ми надіялися, що, може, це все ж таки не наші. Але потім нам сказали, що там була мама. Потім приїхала поліція, але вже все сталось.

ОЛЕНА СЕРГА, НЕВІСТКА ЗАГИБЛОГО
Руслан був класний, він був добрий. І він завжди допоможе. Ми з ним сміялися. Він завжди називав мене «любимою родичкою». І казав: «Любима родичка приїде в гості». Не дочекалися трохи. У нас залишилася Поля. Полінка — це дитина від першого шлюбу. І Поліна чудом залишилася жива. Тому що вона з ними разом проживала, але на той момент була у квартирі мами й просто не пішла туди. Я так розумію, через те, що приїхала бабуся і не було де ночувати. Таким чином вона просто залишилася жива. Дитина сиділа на 10-му поверсі і слухала всі ці вибухи, дивилася новини. Це дуже страшно.

ОСТАННІ НОВИНИ

• Погода у Харкові на сьогодні, 22 серпня
• “Не встигли навіть дитинкою тією натішиться”: Харків простився із загиблими в Індустріальному районі
• 500-тисячну «Картку харківʼянина» оформили у Харкові
• Харків отримав допомогу від ЮНЕСКО для закладів культури (фото)
• З початку війни у Харкові народилося понад 9 тисяч дітей