Ни денег, ни паспорта, ни человеческих условий для работы. Украинцы все чаще попадают в трудовое рабство
Вирушали на пошуки кращого життя, а потрапили у справжній ад. В Департаменті соцзахисту населення обладміністрації повідомляють: все більше мешканців Харківщини вирушають на роботу за кордон. І все більше з них в результаті потрапляють в трудове рабство.
Людмила Гончарова начальник відділу у справах сім'ї Департаменту соцзахисту населння ХОДА
Привозят группу людей, как правило. это групповая, скажем так, вербовка, на место работы. Чаще всего это работа, связанная со строительством , либо с производством лако-красочное производство, то есть, вредное производство. Забирают паспорта, якобы для регистрации в стране пребывания. И дальше начинаются, как говорят, будни рабочие.
Робочі будні. Дванадцятигодинний робочий день, жодних вихідних і, врешті решт, мізерна оплата. І це в кращому випадку. Нерідко трудовим мігрантам в якості винагороди за важку працю просто оплачують квитки додому. Найстрашніше, кажуть у Всеукраїнській коаліції з протидії торгівлі людьми, те, що багато хто на такий ризик йде цілком свідомо.
Ольга Білецька представник Всеукраїнської коаліції з протидії торгівлі людьми
Двадцать один процент потенциальных трудовых мигрантов в Украине в основном, в основном это мужчины из Западных областей Украины, согласились бы ради работы в другой стране пересечь кордон нелегально, работать под замком или отдать свой паспорт работодателю.
Польща, Білорусь, Росія чи Молдова – ризик потрапити в трудове рабство, каже Ольга Білецька, є всюди. Аби цього уникнути радять консультуватись зі спеціалістами, перш ніж вирушати на пошуки кращого життя. В Україні, наприклад, працює безкоштовна гаряча лінія, де можна отримати всі необхідні консультації. номер телефону 527. Дізнатись, чи безпечною є майбутня поїздка – це справа 5 хвилин, в той час, як доводити свою правоту в суді доведеться роками.
Сергій Салтовець начальник Управління з боротьби зі злочинами, пов'язаними із торгівлею людьми ГУНП в Харківській області
Хотел сказать о затягивании по данной категории дел в судах. У нас есть дела, которые мы направили в суд около восьми лет назад. Следователи подготовили все доказательства, все материалы, все было направлено в полном объеме, на наш взгляд. Но ввиду даже непонятных для нас уже обстоятельств, двух гражданок до сих пор не осудили.
Та й до суду такі справи доходять рідко. Частіш за все, кажуть правоохоронці, вони "розсипаються" ще на етапі розслідування. Зазвичай, для того, щоб завести кримінальну справу на несумлінних работодавців, просто-напросто не вистачає доказової бази.
Випуск № 138 (896) від 16.11.2024
