Ніч, що змінила все: історія родини з Харкова, яка дивом вижила після удару по будинку

11.03.2026 17:38   -

Вероніка — багатодітна мама, переселенка з Донеччини, запрошує до своєї тимчасової оселі — кімнати в гуртожитку. Тут вона мешкає разом із мамою та трьома доньками після чергового обстрілу Харкова.

Раніше родина жила у п’ятиповерхівці, в яку влучила російська ракета, вщент зруйнувавши цілий під’їзд. Загинули люди, багато поранених. Її родині, каже Вероніка, пощастило — усі залишилися живими.

ВЕРОНІКА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ДОНЕЧЧИНИ
Третій під’їзд, третій поверх, ліворуч — 42-га квартира. Двері цілі, бо ми їх не зачиняли. Якщо зачинити — виб’є хвилею. Тому вони були відчинені. А вікна всі повилітали — з усіх боків: і ті, що в під’їзд, і ті, що на іншу сторону.

Жінка розповідає: у квартирі вибиті всі вікна. Саме житло ще стоїть, але жити там вже небезпечно. Будинок визнали аварійним, і що з ним буде далі — невідомо.

ВЕРОНІКА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ДОНЕЧЧИНИ
У квартирі вибиті вікна. Вона ніби ціла, але жити там уже не можна. Тим більше будинок аварійний — невідомо, що з ним буде.

Вероніка каже: стіни вціліли, але майже все, що було в оселі, — розтрощено. До квартири дозволили зайти лише разом із рятувальниками, щоб забрати особисті речі та те, що особливо дороге серцю.

П’ятирічна Тетяна показує врятовані іграшки. А її мама згадує, як родина опинилася у Харкові.

ВЕРОНІКА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ДОНЕЧЧИНИ
Приїхали ми з Донецької області, місто Білозерське, Покровський район. До Харкова ми приїхали 15 листопада 2025 року. Там стріляють щодня. Там небезпечно. Територія ще не окупована, але там ідуть бої.

Навіть за короткий час, каже жінка, родина встигла полюбити Харків усією душею.

ВЕРОНІКА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ДОНЕЧЧИНИ
Харків — дуже гарне місто. Я б сказала, ніде немає такого. І мер хороший, усе робить для людей. Таке місто ще треба пошукати. Жили ми на Жуковського, знімали квартиру. Було тихо, спокійно.

Тут вони орендували житло, будували плани й сподівалися, що нарешті зможуть жити спокійніше. Але тієї ночі все змінилося.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ВЕРОНІКА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ДОНЕЧЧИНИ
Це була перша година ночі. Десь були прильоти, але не було чути, щоб летіла ракета чи «шахед». Просто раптом усе… навіть не зрозуміли, що сталося. Не встигли навіть злякатися.

Жінка каже, найбільше хвилювалася за донечок — вони дуже злякалися.

ВЕРОНІКА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ДОНЕЧЧИНИ
Середня навіть плакала, що жива залишилася.

Минають дні після тієї трагічної ночі, але родина й досі оговтується від пережитого.

ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ДОНЕЧЧИНИ
Не знаю, як у кого, а в мене дуже сильний стрес. Досі під враженням від усвідомлення, що й ми могли під це потрапити. Діти перелякалися, дуже перелякалися. Був сильний гуркіт. Усі повскакували. Мала теж підскочила — їй п’ять років. Ми забігли в коридор. Дивлюся — ніби щось посипалося з кухонного вікна, а потім другий удар. Уже не такий гучний. Після цього ми вибігли на вулицю.

Тринадцятирічній Альоні досі важко згадувати ті події.

АЛЬОНА
Зараз усе добре. Але вночі я дуже злякалася. Вікно все на мене впало. Я схопила речі, і ми вибігли в підвал. Потім нам сказали, що краще вийти. Ми стояли на вулиці…

Дівчинка мріє про мирне життя: друзів, школу, свята. Наразі вона, як і її сестра, навчається онлайн, але дуже хоче повернутися до звичайного навчання.

АЛЬОНА
Я б із задоволенням ходила до метрошколи.

Вероніка каже, що вдячна місту за підтримку. Родині надали тимчасове житло й допомогли з найнеобхіднішим.

ВЕРОНІКА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ДОНЕЧЧИНИ
Для життя тут усе є. Окрім інтернету. А він дуже потрібен для уроків. А так усе добре.

Попри пережитий страх і втрату дому, родина намагається оговтатися після тієї ночі. І мріє лише про одне — щоб діти більше ніколи не чули звуків війни.

ОСТАННІ НОВИНИ