Новая жизнь после АТО или как государство будет помогать раненым украинским бойцам

Це харківський військовий шпиталь. За час, поки на сході України триває антитерористична операція, через нього пройшли тисячі бійців. Деякі перебувають тут по півроку і більше. Серед поранених і одесит Андрій Скороход. В червні неподалік Донецька чоловік підірвався на протипіхотній міні.

Андрій Скороход учасник АТО

Выполняли боевую задачу. И на территории противника попали на минное заграждение. Поскольку я возглавлял группу, я, соответственно, первый попался. С моей группы все остались живы, никто не пострадал. А я получил ранение.

В результаті поранення Андрієві ампутували стопу на лівій нозі. Тепер боєць вчиться ходити з протезом.

Андрій Скороход учасник АТО

Ходится нормально, могу показать. Но на данном этапе лечение еще не заканчивается. Еще пару недель мне придется провести в медучреждениях. Потом уже все, полноценно буду ходить, жить.

Якщо Андрій кадровий військовий, то його сусід по палаті, харків"янин Кирило Золотарьов, пішов на війну добровольно. У розвідку. Під Маріуполем з бойовими товаришами вистежував ворожу техніку. І на згадку про завдання отримав автоматну чергу від ополченців.

Кирило Золотарьов учасник АТО

Из определенного населенного пункта вышла техника, пошли ее искать. Мы были группой прикрытия, группой эвакуации. Получил 6 ударов. Рикошетом в основном все. А две пули – это локоть и тазоберденный сустав.

Кирило отримав поранення більше року тому. За цей час перебував у 4 медичних закладах. Нарешті, радіє, лікування вийшло на фінішну пряму.

Кирило Золотарьов учасник АТО

У меня еще предстоит 2 операции по протезированию, эндопротезированию, т.е замена суставов. Где-то, наверное, к Новому году буду цел.

Історія кожного з пацієтнів військового шпиталю вражає і пробирає до сліз. Незважаючи на важкість поранення, всі вони прагнуть видужати якомога скоріше і мріють повернутися додому. Побачити рідних та обійняти близьких людей. Хоча і переживають за нове життя, яке доведеться починати вже у статусі інвалідів. Щоправда, держава обіцяє свою допомогу. Тільки от не земельні ділянки чи квартиру. А медалі, іменні годинники, по 10 тисяч гривень і безкоштовне лікування. Такі привілеї під час свого візиту до Харкова пообіцяв пораненим атошникам міністр оборони України Степан Полторак.

Степан Полторак міністр оборони України

Є рішення Президента України щодо тих хлопців, які отримали поранення у ході проведення бойових дій. Вони всі будуть представлені і нагороджені до державних нагород. Лікування військовослужбовців відбувається за кошти держави.

Родинам же поранених, поки бійці безкоштовно лікуються, виживати без годувальника допомогають лише волонтери. Тим часом у міністерстві оборони говорять про реформи. З наступного року обіцяють модернізувати повітряні сили України, та поступово зброю, яка є у військових. Та самі вояки проблеми української армії вбачають не в цьому.

Андрій Скороход учасник АТО

Все обсуждают, что ааа! у нас нет оружия! Нам нужно сверхновое! Поверьте мне, тем оружием, которое у нас есть на вооружении, можно воевать и давать достойный отпор врагу. В этом проблем нет. Проблема вся в подготовке, в снабжении военных, которые не имеют жилья, достаточно каких-то социальных гарантий и т.д.

Чи запропонує держава для поранених та їхніх родин якісь додаткові, дієві соціальні пільги, не відомо. Бійці кажуть, чекатимуть. А поки сподіваються, що про них хоча б не забудуть.