Президентом України підписано закон про житлово-комунальні послуги. Як запевняють нардепи, що голосували за законопроект, - його мета навести лад у системі ЖКГ. Але як вважають експерти, така реформа тільки додає складнощів звичайним споживачам. Одна з найпомітніших – повернення пені. Тепер за прострочення сплати за комунальні послуги буде нараховуватись штраф – одна сота відсотка в день, від суми боргу. Тобто за рік 3,65. Фінансисти кажуть – пеня, передбачена законом, хоча і не велика, але знакова, навіть враховуючи, що її нарахування розпочнеться з 2019 року.
Наталія Внукова завідувач кафедри управління фінансовими послугами ХНЕУ імені Семена Кузнеця
В данной ситуации это все равно дополнительная нагрузка, опять же на кого, на потребителя. Возникает вопрос – а как потребитель возьмет пеню с конкретного производителя, который не предоставил ту или иную услугу. У него так очень ограниченный возможности – позвонить, составить акт и идти в суд, поэтому тут находятся совершенно не в равных условиях потребители и те, кто предоставляют данные услуги.
Також, згідно закону, українців забов’язали сплачувати абонплату. На думку законодавців споживачі щомісяца повинні додатково платити постачальникам, навіть не отримуючи послугу, – і так протягом року. Скільки ж це коштуватиме, кабінет міністрів поки не визначився, але як запевняють владники, в суму входитиме: і поверка лічильників, і виїзд майстрів, і аварійні роботи. Абонплата буде стягуватися зі всіх послуг, крім електрики та газу. Її остаточну вартість, по кожному будинку, розрахують виконавці послуг.
Наталія Внукова завідувач кафедри управління фінансовими послугами ХНЕУ імені Семена Кузнеця
Тут нужно быть очень внимательным. То есть для того что бы сегодня управлять всеми процессами которые связаны с ЖКУ нужны соответствующие специалисты. Которые фактически должны что сделать. если потребитель этой услуги не хочет сам этим заниматься, он может стать доверителем и передать доверенность этому управляющему, заплатив ему определенную сумму денег. Либо этим сам заниматься будет конкретный потребитель. То есть он должен тогда повышать свои возможности в этом – то есть стать бухгалтером.
У законі прописана норма про можливість споживачів відмовитися від послуг. За бажанням українці зможуть відключитись від централізованого опалення та водопостачання, але тільки за умови, якщо більше половини мешканців будинку вже від них відмовилися. Також споживачам надали право самим обирати, яка компанія буде надавати їм послуги. За задумом депутатів українці повинні укладати договора між споживачами та постачальниками, які діятимуть один рік. Угоди можуть бути не тільки індивідуальні, а й колективні.
Наталія Внукова завідувач кафедри управління фінансовими послугами ХНЕУ імені Семена Кузнеця
Они ничего не дадут, только запутают всех потребителей, потому что их только польза будет заключаться в чем, в том что если конкретный индивидуальный потребитель не захочет этим вопросом заниматься, он фактически при создании коллективного договора станет доверителем управления этим вопросом своему соседу или управляющему. Но нужно понимать, что основное в этом законе что произошло это полный перенос ответственности, полный перенос – на потребителя. Что является с моей точки зрения не совсем сбалансированным.
Основні нововведення закону набудуть чинності вже у 2018 році. Як вважають фахівці нещодавно ухвалений та підписаний закон, має бути доопрацьований, бо в ньому залишились норми, що потребують або створення додаткових підзаконих актів, або повної зміни житлового кодексу України.
