Допомогти і підтримати у важку хвилину. Пацієнтка обласного центру матері та дитини Світлана знає як це важливо. Вона вже більше року перебуває в ньому. Колишня вихованка дитбудинку і незадумивалась, що вісім років її щасливого подружнього життя закінчится в одну мить. І її на третьому місяці вагітності з восьмирічною донькою кине той, хто клявся любити вічно. Її чоловік.
Світлана пацієнтка обласного центру матері та дитини
-В один день остаться без ничего, остаться под забором с маленьким ребёнком на руках. Мысли были такие, что жить не хочется и всё ненужно мне и ребёнку будет лучше с бабушкой или в интернате, но не со мной.
Тут у центрі жінці як і багатьом іншим, хто опинився у схожій ситуації довели, що жити – варто. Адже сенс життя це їхні діти.
Микола Тимошенко директор обласного центру матері та дитини (м. Люботин)
-Им предоставляется социальная и психологическая поддержка это уже в первую очередь, а там уже материальная. Вещи какие-то, потому что помогают и спонсоры деньгами. Это идёт и питание, это памперсы для детей. И в основном это их настрой именнно настроить их психологически и социально.
У кожної жінки своя кімната, загальна кухня і невеликий дворик. Тут молоді матері перебувають з малюками до півторарічного віку. І навіть після цього терміну жінку не залишають на призволяще.
Олександр Полянський в.о. керівника центру соціальних служб сім'ї та молоді
-Жодна жінка не виходить з цього закладу поки не вирішується питання її подальшого проживання, оскільки ті сили яки були тут затрачені не можуть минути марно.
Директор обласного центру матері та дитини розповідає, за більш ніж трирічний період його існування допомогу і підтримку отримали понад сорока жінок.
Ігор Бескровний
