У Саржиному Яру – гості з Росії. Благоустроєм цього місця відпочинку зацікавилося керівництво Бєлгорода. За останні три роки тут і справді зміни вражаючі: є дитмайданчики для малечі, спортивні – для дорослих. Вистачає лав, освітлення та озеленення, говорять відвідувачі Саржиного яру. А ще, кажуть, відреконструйовані місця, де вони набирають джерельну воду.
Тамара Василівна, відпочиваюча:
– Нам вообще здесь всё норавится. Здесь сделано всё на уровне мировых стандартов. По сравнению с тем, что было здесь – это вообще великолепно.
Гості з Бєлгороду поділяють цю думку. Та поки, на камеру, враження не озвучують. Лише занотовують, аби вже завтра поділяться побаченим із мером Бєлгорода. І не випадково. Бо у планах: перейняти досвід з благоустрою Харківських місць відпочинку. І схожий на Саржин яр проект відтворити у себе.
Віктор Кітанін ,директор Департаменту комунального господарства:
– У них сейчас в планах на следующий год – реконструкция центрального парка культуры. Поэтому они приехали посмотреть у нас, у соседей, как это всё делается. И вот здесь, посмотрев, ему очень понравился стиль работы, архитектура проекта и само благоустройство источника.
Гостям з Бєлгороду комунальники розповіли і про майбутню родзинку Саржиного Яру. Вже на День міста відпочиваючі будуть звіряти тут час по квітковому годиннику. Під нього вже вирили котлован. Днями до Харкова з Чехії завезуть усі необхідні частини. Сам корпус буде зроблений із міцного матеріалу, який нагадуватиме зовні дерево. Оформлення годинника зробили у гармонії зі стилем храму, що недавно відкрили у Саржиному яру.
Олександр Яковенко, архітектор:
– Это козырёк. У него будет определённая связь композиционная с золотыми главами церкви. И вобщем-то это будет единый композиционный комплекс, который взаимодействует и радует глаз харьковчан.
Подумали проектанти і про збереження всіх деталей квіткових годинників від негоди. Тому корпус буде накритий прозорим куполом. Встановлять біля цього об'єкту і відеоспостереження. Появу такої родзинки у Саржиному яру відпочиваючі вже чекають. Бо, кажуть, справа не лише в оригінальності замислу.
Валерій Марценюк, відпочиваюча:
– Люди часто телефоні оставляют там, где загорают. Поэтому так взгляд бросил – видишь время. Уже приятно.
Тамара Василівна, відпочиваюча:
У мужа всегда часы, вот всегда спрашивают: сколько время. А тепер? Когда будут – отлично. Будем видеть и смотреть: сколько время.
Олена Завгородня, Євгеній Дроботов. «Харьковские Известия».
