Переселенцы старые, проблемы новые. Как изменились потребности внутренне перемещенных лиц на Харьковщине с 2014 года?

Полум’я війни зігнало з обжитих місць Донецької та Луганської областей близько мільйона українців. Велику частину з них прихистила Харківщина. Нині в області проживає майже двісті тисяч офіційно зареєстрованих переселенців. Тих, хто не має задокументованого статусу, за словами експертів, значно більше. Бойові дії на Сході періодично то розпаляються, то вщухають, та переселенців в Харкові та області не стає менше, каже Анастасія Бондаренко, радник міністра соціальної політики України. Та якщо кількість Донеччан та Луганчан на Харківщині залишається приблизно в одному діапазоні, то спектр їх потреб з часом змінюється. Спочатку переселенці потребували найнеобхіднішого: теплого одягу, їжі та засобів гігієни, тепер вони шукають засоби, які допоможуть їм затриматись в Першій Столиці і обжитись тут.

Анастасія Бондаренко радник міністра соціальної політики України з питань ВПО

Сейчас люди поняли, пересмотрели свои приоритеты и возможности и уже более или менее нормально стараются устроиться на работу. Причем, если раньше они искали «мне бы временную, чтобы я не закрывал трудовую, у меня трудовая в зоне АТО», то сейчас люди обращаются с тем, чтобы закрыть трудовую, не возвращаясь в зону АТО, чтобы здесь получить официальную работу, чтобы шел стаж, чтобы шли отчисления в пенсионный фонд.

Та отримати постійну роботу, каже Анастасія Бондаренко, переселенцям досить складно. І юридично, бо багато хто не має необхідних документів чи не відповідає вимогам роботодавців, і морально.  Адже в Донецькій та Луганській областях до початку АТО рівень середньої заробітної платні був вищим, ніж на Харківщині, і оплата праці, яку пропонують роботодавці Першої столиці переселенців не влаштовує. Крім того, з Донбасу приїжджають фахівці промислово-видобувної сфери, яка в Харківській області не розвинена. Тож переселенці просто не можуть знайти роботу відповідну власним професійним навичкам.

Ще однією болючою проблемою внутрішньо переміщених осіб в Харкові, як і деінде в Україні, є проблема житла.

Анастасія Бондаренко радник міністра соціальної політики України з питань ВПО

Сейчас, конечно, люди поняли, что они хотят остаться в Харькове или в Харьковской области. И им надо как-то соответственно обустраивать жизнь. Они, например, приходят к мысли, что надо искать варианты с жильем более постоянным. Потому, что цены на жилье, к сожалению, постоянно растут и постоянно находиться на съемном жилье – не вариант.

Не варіант, за словами заступника Харківського міського голови, і модульне містечко, адже воно розраховано всього на  п'ятсот осіб.

Світлана Горбунова-Рубан заступник міського голови з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення

У нас стопроцентно заселен в отличие от других транзитных городков наш модульный городок. Там нет на сегодня ни одного свободного места. Люди не хотят оттуда уходить. Даже когда заканчивается срок действия договора.

За словами Світлани Горбунової-Рубан, вирішити проблему житла для переселенців може тільки спеціальна програма від Київського Міністерства. Наразі ж такої нема. А купити квартиру власними силами може дозволити собі не кожна сім'я – ціни на житло в Харкові стартують від чотирьохсот долларів за квадратний метр. І саме ця проблема неможливості обзавестися власним житлом, за словами соцпрацівників, – основна причина, з якої переселенці поки що не можуть остаточно обжитись в Першій Столиці. А повернутись додому поки що неможливо, бо, незважаючи на перемир'я, коли остаточно закінчиться війна напевне не може сказати ніхто.