Первый раз в первый класс. Как морально и физически подготовить ребенка к школе
Перший раз у перший клас. Менш ніж за місяць тисячі вчорашніх малюків в Україні набудуть нового статусу – школярі. Для більшості дітей перший похід до школи – це серьйозне випробування на мужність, попереджають психологи, до нього малечу варто готувати. І це, зазначають, зовсім не означає, що треба посилено вчитись читати та писати вдома – адже саме на це й потрібен перший клас. Розвивати треба не вміння, а здібності. Як то, наприклад, здатність до посидючості.
Тетяна Балан практичний психолог
Если ваш ребенок любит рисовать, пусть посидит и порисует. Найдите игру, пазлы в конце концов. но он должен сидеть. Попой на стуле. Двадцать, тридцать минут. Это много вначале, нужно по чуть-чуть.
Початок навчання у школі, зазначають спеціалісти, – це перший крок до дорослого, а значить, самостійного життя. Аби підготувати до нього малюка, самостійність треба виховувати заздалегідь. Перший крок – виділити дитині трохи особистого простору – свою кімнату, або хоча б власний куточок у загальній кімнаті. Нехай він буде невеликим, проте комфортним та затишним.
Тетяна Балан практичний психолог
Часть задач перекладывать на ребенка. В конце концов, давай учиться собирать самостоятельно портфель. Какие у тебя уроки? Математика, чтение, письмо, физкультура. Попробуй сам сложить свои вещи. А я посмотрю, и, если что-то не так, я тебе помогу. Но не за него складывать. Дальше, у тебя шкафчик, где школьная форма. Попробуй самостоятельно. И это должно быть в игре. Это не должна быть истерика мамы, потому, что мама сказала 255 раз, а ребенок не сделал.
Початок навчання, кажуть психологи, взагалі не має ставати приводом для істерик чи надмірних хвилювань, а школа не має бути центром всесвіту. Ані для дітей, ані для батьків.
Тетяна Балан практичний психолог
Модно, когда у тебя по рейтингу ребенок в тройке. Или, там, в десятке. Бывает, что мама пытается свои потребности удовлетворить за счет ребенка. И поэтому она оставляет работу, она вкладывает все в него, а ребенок не оправдывает ожиданий. Потому,что он, как мама, не любит математику, он мечтает быть космонавтом или футболистом, дизайнером или художником. и тогда мама начинает срываться – "я же в тебя вложила всю душу, а ты не оправдал моих ожиданий". тогда, получается что, ребенок должен расти, оправдывая ожидания, оправдывая мамин вклад, а не для себя?
Вмотивовуати, замість того, щоб змушувати. Таку пораду дають психологи батькам майбутнііх першокласників. Тоді вірогідність того, що дитина буде в навчанні успішною значно зростає. І, як не дивно, набагато більше шансів на дванадцятки у дітей, які окрім школи та домашніх завдань займаються улюбленими хоббі, гуляють на вулиці та спілкуютьсяіз однолітками.
Випуск № 147 (905) від 10.12.2024
