Під землею – свято: як минув знаковий день для міста, де останній дзвоник лунає гучніше за сирени
На станції метро ім. Масельського пролунав останній дзвоник. Попри війну, тривоги й обстріли – тут всі девʼять місяців кипіло справжнє шкільне життя: зі знаннями, емоціями, мріями та планами на майбутнє.
ШКОЛЯРКА
Що за свято в нас сьогодні?
Всі хвилюються, шумлять.
Хтось співає, хтось танцює, вірш завзято декламує.
Не второпаю ніяк.
Може, я прийшла в театр?
Та портфель з собою маю, з нами вчителька стоїть
Підкажіть, я вас благаю,
Чому музика лунає?
А музика лунає, тому що в метрошколі на станції ім. Масельського по-справжньому особливий день. Саме тут учні початкових класів Немишлянсьго району почули свій останній в цьому навчальному році дзвоник.
ТЕТЯНА КОВАЛЕВСЬКА ВЧИТЕЛЬКА ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Ми прощалися сьогодні з навчальним роком, який пройшов для нас в радості, в успіхах. І чекаємо на майбутнє теж прийти сюди.
Для когось цей день – вже знайомий фінал навчального року. Однак для Вови, як і для решти першачків – справжня премʼєра. Ці дев’ять місяців, говорить школяр, стали для нього першим кроком у світ великих знань, часом нових вражень, численних відкриттів та маленьких перемог.
ВОВА ВИПУСКНИК ПЕРШОГО КЛАСУ
Мені дуже було цікаво, я пізнав дуже багато всього. Мені дуже подобається писати. Мені дуже подобається в зошиті в клітинку робити завдання. Мені дуже подобається в метрошколі, я бачусь із друзями, я бачу вчителів, і мені дуже подобається метрошкола. З нами грається Ольга Василівна. А Олена Володимирівна дуже гарна вчителька. Вона викладає математику. І я мрію, що це буде завжди, і в інших класах.
А от для Варі цей дзвоник – не перший, але саме сьогодні він звучить інакше, сповіщаючи про важливу зміну. Молодша ланка залишається позаду, а попереду чекають нові виклики, нові знання та новий статус. Дівчинка нині перегортає аркуш свого шкільного життя, вступаючи до середніх класів.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
ВАРЯ ВИПУСКНИЦЯ 4 КЛАСУ
Дуже цікавий рік, десь 10/10. Тут дуже класно, тут все класно! І те, що збираємо для ЗСУ, і перекуси тут, і вчителі тут класні. Тут все класно. Я можу поговорити зі своїми однокласниками, пограти із ними, розказати щось. Бо у Вайбері це нецікаво.
Із гордістю на свою малечу дивляться батьки. Щиро радіємо, говорять вони, що навіть під гуркіт сирен, діти мають змогу сісти за парту в безпечному просторі та відчути, якими теплими та захопливими можуть бути шкільні роки.
ДІАНА МАМА ПЕРШАЧКА
Оскільки ми батьки, то нам важливий комфорт, важлива безпека, а метрошкола, це саме те місце, яке забезпечує і комфорт і безпеку. Тут є все. Від евакуаційних виходів, охорона, нас все влаштовує. Дитина нарешті зрозуміла, що таке сидіти за партою, зрозуміла, що таке вчитель, а не якась тьотя з картинки. Дитині дуже подобається, дуже подобається, коли саме йдемо з метрошколи, дитина завжди запитує: «А коли ми ще повернемось? Коли ми нарешті будемо сидіти не в якісь там дні почергово, а саме кожного дня?».
Для школи на станції метро імені Масельского цей останній дзвоник став знаковим – адже він лунав тут уперше. І хоча над землею одна небезпека змінювала іншу, навчальний заклад провів свій навчальний рік яскраво та насичено. Одними уроками не обійшлося. Тут організовували численні ярмарки, театральні виступи, заходи на підтримку ЗСУ та багато інших не менш захопливих івентів, які збирали дедалі більше охочий взяти участь.
МАКСИМ ТРИСТАПШОН ДИРЕКТОР КЗ «ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №61 ХМР»
Спочатку люди не розуміли, що це. Але завдяки ініціативі нашого мера Ігоря Олександровича, який розробив і запровадив у життя оцей унікальний проєкт щодо створення підземних шкіл і метрошколи. Батьки, в першу чергу, побачили, що тут створені всі умови для навчання – сучасні. І вони бачать, що тут створені всі безпечні умови. І вони потрошки ще, чесно кажучи, дивилися. Але потім – дуже багато охочий, тому що тут безпечно, цікаво, яскраво, круто!
У метрошколі навчаються і діти військовослужбовців, і переселенці. Педагоги кажуть, прагнуть зробити все, аби ця малеча відчула себе частиною великої родини. І можливість спілкуватися наживо неабияк цьому сприяє.
МАКСИМ ТРИСТАПШОН ДИРЕКТОР КЗ «ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №61 ХМР»
Офлайн, тобто робота і навчання в цій метрошколі – це дуже добре для дітей, які, чесно кажучи, навчилися і вітатися, і розмовляти. Бо вони спочатку прийшли, дивляться і не розуміють, що відбувається. А потім уже: ага, треба вітатися, добре, о 9 годині треба встати та привітати наші ЗСУ, харчування, помити ручки. Тобто вони стали реальними членами нашої родини харківської.
Тож поки ворог націлює на Харків «Шахеди», мешканці прифронтового міста обирають інший курс – на освіту, відновлення і віру в завтрашній день. Діти продовжують навчатися, дорослі будують освітні простори, а вся громада об’єднується навколо головного – прагнення жити, рости та перемагати.
ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
Я дуже пишаюся, дуже пишаюся, кожним з вас, дуже пишаюся кожним із наших дітей. Бо, насправді ви робите неможливе. Незважаючи на повітряні тривоги, незважаючи на обстріли, незважаючи на війну, ви навчаєтесь. І щирі слова подяки і шани нашим вчителям. Завдяки вам навчаються наші діти, і завдяки вам вони живуть незважаючи на війну насправді класним життям. Звісно, я дуже вдячний всім батькам, які сьогодні зібралися. У вас чудові діти – це наше майбутнє! Дуже хочу, щоб ми з 1 Вересня почали навчатися в зовсім інших умова, та це не від нас залежить, на жаль. Але ми зробимо все можливе, щоб наші діти навчалися далі.
І ось – той самий дзвоник. Він лунає під землею, але від цього не менш гучно, сповіщаючи усіх про незламність харківських освітян.
ОСТАННІ НОВИНИ
Випуск № 65 (980) від 31.05.2025
